Майже вся українська “оборонка” подолала критичну залежність від Росії. ІНФОГРАФІКА

Оновлений МТЛБ-Т-23-2 на виставці "Зброя і безпека-2015" у Києві. Фото: "Новинарня"

 

На тлі військової агресії РФ українська оборонна промисловість загалом подолала критичну залежність від Росії.
За даними держконцерну “Укроборонпром“, найбільша потреба в імпортозаміщенні наразі зберігається в авіабудуванні України – 50% та бронетанковій галузі – 11%. Водночас інші галузі “оборонки” залежні від країни-агресора максимум на 5%.

Протягом усіх років існування незалежної України вітчизняний оборонно-промисловий комплекс мав величезну залежність від російських комплектуючих. У Кремлі про це добре знали й тому почувалися доволі комфортно, бо вірили, що українським підприємствам не вдасться виробляти озброєння та військову техніку самотужки. А отже, з початком збройної агресії українцям не буде чим оборонятися від окупаційних військ. Проте “експерти” північного сусіда сильно прорахувалися, зазначає видання, пише газета Міноборони “Народна армія”.

Дійсно, на вітчизняних підприємствах в умовах повного розриву будь-якої співпраці з Російською Федерацією довелося шукати можливі шляхи вирішення проблем із поставками та виробництвом комплектуючих. Частково деталі закуповувалися в лояльних до України державах, які колись були в складі СРСР або Варшавського блоку й мають значні запаси компонентів до радянської техніки. Серед таких країн – Польща, Чехія, Грузія, Білорусь тощо.
Таке вирішення питань було тимчасовим, і в середньостроковій перспективі можливості заміщення із залученням третіх країн вичерпаються.

Тому українським підприємствам в умовах цейтноту довелося перебудовуватись – виробляти принципово нову техніку або освоїти й випускати власні комплектуючі.
І з цими викликами наша “оборонка” справляється, вважають у ДК “Укроборонпром”. Підприємствам концерну вдалося виконати всі зобов’язання відповідно до державного замовлення та поставити до війська визначену кількість зброї й техніки.

Генеральний директор ДК “Укроборонпром” Роман Романов розповів, що в першій половині 2015 року перед українськими підприємствами було сформульовано чітке завдання — максимально швидко здійснити імпортозаміщення. Державні кошти на його виконання не залучалися.
За власний рахунок підприємствам вдалося розширити номенклатуру комплектуючих, які раніше постачали з РФ.

Як приклад, керівник концерну навів ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова”. За 2015 рік підприємству вдалося замістити 92,2% імпортних комплектуючих.
Роман Романов розповів, що із 52 компонентів для БТР-4, які підлягали імпортозаміщенню, вдалося вирішити питання по 48 позиціях, для БТР-3 — із 80 компонентів вдалося розпочати виробництво 73, ТБКМ “Дозор-Б” — 45 із 49, БМ “Оплот” — 130 зі 140.
Загалом на підприємстві вдалося замістити 296 комплектуючих із 321.

І хоча досягнення “оборонки” на цьому напрямі значні, проте проблема до кінця не вирішена.
За даними ДК “Укроборонпром”, потреба в імпортозаміщенні за галузями промисловості на сьогодні становить загалом близько 8 тисяч номенклатурних позицій. Із них авіабудування — 50%, бронетанкова галузь — 11%, радіоелектронна — 5,6%, чорна та кольорова металургія — 5%, ракетно-космічна — 4%, підшипники — 4% тощо.

Потреба в імпортозаміщенні галузей оборонної промисловості України. Березень 2016

Потреба в імпортозаміщенні галузей оборонної промисловості України. Березень 2016

За словами Романа Романова, найболючішим залишається питання заміщення російських компонентів до літаків ДП “Антонов”.
“Техніка була спроектована таким чином, щоб 50% комплектуючих надходили з Російської Федерації. Замінити їх за один день неможливо. З нашими партнерами проведена робота, і вже вносяться зміни в конструкторську документацію, щоб була можливість використовувати компоненти наших нових партнерів у літаках «Антонов», — розповів керівник ДК “Укроборонпром”, і пообіцяв: — У найближчій перспективі ми побачимо продукцію, яка буде повністю незалежною від Росії”.

Читайте також:
Україна планує запуски власних бойових ракет,
вироблених без російських деталей

Зважаючи на темпи розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, реалізація концепції державної цільової програми реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року може бути цілком успішною, вважають у відомстві.
В такому випадку вдасться створювати новітню зброю та техніку відповідно до стандартів НАТО та зайняти провідне місце на міжнародному ринку озброєнь.

Читайте також:
Цікавий дембель розкопав, як при Януковичу
Україна продавала автомати за ціною півлітри

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *