автор: Марина Ткачук
фото надані Командуванням Десантно-штурмових військ ЗСУ
Понад 70% поранених військових Збройних сил України після лікування повертаються у стрій — це офіційна державна статистика. Але що робити, коли поранення складне, а бажання служити не зникло?
У Десантно-штурмових військах ЗСУ є відповідь — проєкт “Проте_з ДШВ. Будь серед своїх”. Для тих, хто розглядає можливість повернутись у стрій, в ДШВ створили спеціальні умови — це віддалена від фронту робота, де можна бути серед своїх і в Силах оборони.
У День Десантно-штурмових військ, який відзначають 8 листопада на честь покровителя десантників Архістратига Михаїла (головнокомандувача небесного воїнства), розповідаємо більше про цей проєкт, що дозволяє воїну залишатися одним із “завжди перших” навіть після важкого поранення чи ампутації.
Не просто пролікувати та фізично відновити десантників, а надати їм реальну можливість повернутися у стрій і продовжити кар’єру в елітному роді військ навіть після ампутації — це і є головна мета проєкту “Проте_з ДШВ. Будь серед своїх”. Десантно-штурмові війська ЗС України хочуть показати ветеранам із пораненнями, що їхній досвід, лідерство та сталевий характер потрібні ДШВ та країні.
І той же протез не є завадою для служби: у лавах ЗСУ успішно виконують завдання бійці з ампутаціями. Таких, за словами командувача ДШВ ЗСУ генерал-майора Олега Апостола, у лавах десантників нині служить 52 військовослужбовці — працюють навіть на безпілотниках середньої дальності та на НРК.
“Цим проєктом ми хочемо сказати, що ми нікого не кидаємо, ми вас підтримуємо”, — наголошує командувач.
Для тих, хто розглядає можливість повернутись у стрій, ДШВ пропонує обрати напрямок служби: безпілотні системи; HR; логістика та забезпечення; підготовка та навчання. У проєкті можуть взяти участь військові, які звільнені з військової служби за станом здоровʼя, мають захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту України. Ті, які мають інвалідність; не придатні до військової служби за висновком ВЛК; не досягли граничного віку перебування на військовій службі; не мають діагнозів щодо розумових, психологічних, сенсорних вад, розладів психіки та поведінки.
У проєкті “Проте_з ДШВ. Будь серед своїх” є й амбасадори — це приклади успішних історій бійців з ампутаціями та пораненнями, хлопців, які пройшли непростий бойовий шлях, проте у лавах Десантно-штурмових військ знайшли своє нове призначення.
Олексій Капелюшний
Один із таких військових, який повернувся до служби після поранення, – сержант 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Герой України Олексій Капелюшний. Ветеран АТО і кулеметник, у березні 2022 року він тримав оборону під час наступу російських військ в одному з сіл під Авдіївкою. Підрозділ опинився в оточенні. Олексій, втративши своїх побратимів, самотужки вів бій у будинку.
Діставши тяжке поранення ноги, Капелюшний сам відрізав власну кінцівку ножем, але битися не припинив.
Попереду були полон, тортури, горезвісна Оленівка та колонія в Суходольську. Але і там Олексій не зламався – йому вдалося навіть викрасти списки українських бранців зі столу слідчого!
Дивіться й читайте неймовірну історію Олексія Капелюшного в “Новинарні“:
“Я вирішив: якщо й загину, то продам себе якнайдорожче”. Герой України Олексій Капелюшний відрізав собі ногу, щоб продовжити бій, пережив полон і повернувся у стрій ДШВ
Повернувшись після обміну додому, Олексій пройшов реабілітацію, став на протез. На ВЛК сержанту подякували і хотіли визнати непридатним до служби з виключенням з військового обліку: мовляв, ти наслужився.
“Та яке, ви що? – згадує з посмішкою Олексій. – Кажу їм: давайте швидше справи з документами. І я поїхав – мої якраз у Харківській області, мені до своїх треба. Буду далі служити, тим паче в мене дружина служить. Я що, буду її вдома з армії сидіти й чекати? Ви чуєте, як це звучить взагалі?
Так я приїхав до своїх командирів. Кажу, давайте будемо щось думати. І мені пішли назустріч. Запропонували займатися розслідуваннями зі списання втраченого майна. Я не знав, як це все відбувається, — від штабних справ був далекий. Але ж всьому можна навчитися. Нічого не втрачено, все можливо. Якщо у вас є бажання служити, то це реально. У мене ж виходить!”
Богдан Атаманський
Ще один боєць ДШВ — Богдан Атаманський. Був піхотинцем у 95 окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді. Потрапив у полон, де частково втратив обидві ноги. Реабілітувався та повернувся на службу у 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду. Тепер він у батальйоні безпілотних систем.
Валентин Філімоненко
Схожою є історія й військового Валентина Філімоненка, який отримав поранення під час Курської операції. Повернувся на службу в рідну 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду.
Його власний досвід поранення та навички стали допоміжними для нової посади. На сьогодні Костянтин є заступником командира роти безпілотних систем та відповідає за психологічну підтримку персоналу.
Інший десантник Дмитро Василюк був тяжко поранений неподалік Лимана. Переніс 28 операцій, лікарям довелось ампутувати ногу. Але після відновлення захисник повернувся до своєї 79-ї десантно-штурмової бригади. Тепер він — командир навчального батальйону навчального центру ДШВ.
Олександр Тимощук
Майор Олександр Тимощук, кадровий офіцер 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, пережив чимало важких боїв. В одному з них, під Бахмутом, отримав складне поранення ноги й тепер пересувається з ковінькою. Одначе Олександр без роздумів вирішив повернутися на фронт й отримав пропозицію очолити роту ударних безпілотників, коли вони тільки починали запроваджувати у ЗСУ. Згодом рота переросла у батальйон, який прикриває з неба нашу піхоту і рятує поранених, завдяки НРК на Покровському напрямку.
Дивіться інтерв’ю з Олександром Тимощуком на YouTube-каналі “Новинарні“:
Снаряд влучив у бліндаж. Як командир ДШВ вижив під Бахмутом і повернувся воювати
І нині Олександр Тимощук, незважаючи на складне поранення, яке й досі дається взнаки, є командиром батальйону безпілотних систем повітрянодесантної Січеславської бригади.
“Чому ця ініціатива є важливою для ветеранів? Бо це можливість продовжити службу в рідному роді військ. А це найпотужніший інструмент психологічної реабілітації, — наголошують координатори проєкту “Проте_з ДШВ. Будь серед своїх”. — Вона допомагає пораненим бійцям зберегти почуття приналежності і залишатися частиною своєї великої родини ДШВ. А ще — знайти нову професійну реалізацію і здобути нові навички. І в такий спосіб бійці продовжують наближати перемогу своїми знаннями та працею”.
Командування ДШВ закликає поранених військовослужбовців, які прагнуть залишатися у строю, діяти за чітким алгоритмом:
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
