Що відбувається в Польщі: політична війна навколо Конституційного трибуналу та до чого тут Навроцький і Туск

Пйотр Кашувара
польський воєнний журналіст, волонтер та громадський діяч, засновник БФ UA Future та порталу PostPravda.Info, який займається розвінчуванням російської дезінформації

(FB)

Багато моїх українських друзів запитують мене, що відбувається в Польщі. Я також із 2022 року не живу у своїй країні, тому мені довелося трохи почитати, щоб зрозуміти перебіг подій.

По-перше, я б не сказав, що в Польщі відбувся якийсь державний переворот, як стверджують деякі газетні заголовки. Це точно не має нічого спільного з приходом до влади маршала Пілсудського, хоча й такі порівняння мені довелося прочитати.

Політична суперечка навколо Конституційного трибуналу триває в Польщі вже багато років. Це важливий судовий орган, який може ухвалювати рішення про те, чи відповідають, наприклад, певні закони або дії окремих політиків найвищому закону країни — Конституції.

Він може перевіряти, чи відповідають законодавству, наприклад, рішення президента країни не підписувати призначення послів, подані міністром закордонних справ. Він також міг би своїми остаточними рішеннями визначати повноваження органів державної влади.

“Право і справедливість” Ярослава Качинського за вісім років свого правління змогла призначити більшість суддів і фактично взяти під контроль Конституційний трибунал. Термін повноважень частини суддів нещодавно завершився, тому парламент під керівництвом “Громадянської коаліції” Дональда Туска мав право голосувати за заповнення цих вакансій, що й було зроблено.

Однак президент Кароль Навроцький, який представляє інтереси партії Качинського, вирішив не підписувати призначення. Він побоюється, що PiS втратить контроль над Конституційним трибуналом, а правляча коаліція в Польщі отримає можливість оскаржувати його рішення, перевіряючи, чи відповідають вони Конституції та чи не виходять за межі повноважень глави держави.

Головою Трибуналу досі залишається людина PiS — Богдан Свєнчковський, близький соратник Ярослава Качинського, колишній керівник Агентства внутрішньої безпеки та генеральний прокурор за часів його правління, дуже лояльний до партії.

Конституційний трибунал — одна з останніх важливих інституцій, які контролює PiS, поряд із Національним банком Польщі та Національною радою з питань радіомовлення і телебачення.

Прем’єр-міністр Туск після того, як президент Навроцький не підписав призначення суддів, які дали б змогу отримати більшість у Трибуналі, вирішив спробувати усунути з нього самого Свєнчковського.

Для усунення Свєнчковського владний табір використав статтю 130 Закону про устрій судів загальної юрисдикції. Згідно з її положеннями, “якщо суддю затримано через те, що його спіймали на місці вчинення умисного злочину, або якщо характер вчиненого ним діяння вимагає негайного відсторонення від виконання службових обов’язків з огляду на авторитет суду чи істотні інтереси служби, голова суду або міністр юстиції можуть розпорядитися про негайну перерву у виконанні суддею службових обов’язків”.

Така “перерва у виконанні обов’язків” фактично означає відсторонення від роботи на строк не більше одного місяця.

Цей крок викликає не менше сумнівів, ніж відмова президента підписати призначення. Але схоже, що в політичній війні між таборами Качинського і Туска, яка вже десятиліттями домінує на політичній сцені Польщі, право давно перестало бути найважливішим — на перший план вийшла політична доцільність.

Свєнчковського відсторонила Анна Корвін-Пйотровська — одна із суддів, у яких Навроцький відмовляється приймати присягу.

Корвін-Пйотровська має намір скликати Загальні збори суддів Конституційного трибуналу, щоб провести голосування щодо зняття імунітету зі Свєнчковського. Якщо це вдасться, прокуратура зможе висунути йому обвинувачення.

Міністр юстиції Вальдемар Журек визнав, що передав Корвін-Пйотровській прокурорські клопотання у цій справі. Відомо, що прокуратура хоче висунути Свєнчковському обвинувачення, зокрема через те, що, перебуваючи на посаді національного прокурора, він міг незаконно копіювати матеріали стеження за Романом Гертихом за допомогою системи Pegasus за часів правління PiS.

Інші обвинувачення стосуються маніпулювання суддівськими складами Конституційного трибуналу та недопуску до розгляду справ суддів Трибуналу, у яких Навроцький відмовляється приймати присягу.

Однак і це залишається під питанням, оскільки для подання такого клопотання потрібні 10 суддів, а такої кількості наразі немає.

Більше того, майже напевно розпочнеться боротьба за те, хто кого визнає суддею і хто кого визнає головою Трибуналу. Це означатиме повний параліч Конституційного трибуналу, який і так уже багато років лише створює видимість функціонування інституції.

Кілька висновків
У політичному плані протест і скандал навколо Конституційного трибуналу показали, що праві сили — Качинський, Моравецький, Менцен, Босак і навіть Гжегож Браун (на фото із соцмереж) — представляють схожі інтереси.

Правлячий табір у цьому питанні розділений. Туска підтримують політики його партії, але Польська селянська партія, з якої походить нинішній міністр оборони, а також “Лівиця” — другий партнер нинішньої урядової коаліції — не так категорично налаштовані щодо підтримки деяких дій навколо Трибуналу.

Польща розділена. Політично, світоглядно та ідеологічно. За нинішніх обставин дуже складно проводити будь-які державні реформи або ухвалювати рішення щодо зовнішньої політики, союзів, партнерств і майбутнього країни.

Схоже, що конфлікт навколо Конституційного трибуналу лише поглибить ці розбіжності та розставить усіх по протилежних таборах, готуючи ґрунт для виборів наступного року.

Така ситуація вже багато років послаблює Польщу.

Цікаво, що в далекому минулому ми вже переживали подібний параліч держави, який поглиблювався роками, виводячи на п’єдестал принцип liberum veto — право окремого депутата блокувати рішення сейму — та ставлячи приватні політичні інтереси вище за національні. Зрештою це призвело до падіння Речі Посполитої та поділів Польщі між Росією, Пруссією й Австрією.

Тоді польська держава зникла з карти Європи на 123 роки.

Читайте також:
Криза навколо Конституційного трибуналу Польщі: Навроцький вночі прорвався до будівлі