
Увечері 18 жовтня внаслідок падіння кількох російських ракет руйнувань зазнала Книжкова палата України у Києві.
Про це у коментарі “Суспільне Культура” розповіла директорка установи Ольга Вастківська.
Вибухи поблизу Книжкової палати прогриміли близько 23:00 18 жовтня. За словами керівниці, ударна хвиля пошкодила адміністративний корпус та архівосховище, де повилітали двері та потріскалися стіни.
«З першого по дев’ятий поверх у кожному приміщенні у нас вибиті вікна», — зазначила Васьківська.
Усі співробітники вціліли, оскільки на момент обстрілу всередині перебував лише охоронець. Будівля вже зазнавала шкоди наприкінці 2025 та на початку 2026 року, проте попередні удари не завдали таких сильних руйнувань.
Наразі керівництво не може точно оцінити збитки та вартість відновлення. Водночас директорка наголосила, що ремонт потребує значних коштів і є терміновим, оскільки в будівлі зберігається великий книжковий фонд, який необхідно зберегти.
Ольга Васьківська наголосила, що осіння погода та підвищена вологість критично впливають на видання, які зберігаються у фондах.
Для безпечного утримання архіву температура в приміщеннях має стабільно триматися на рівні 17–18 градусів. Порушення постійного режиму вологості несе ризик появи грибка та швидкого руйнування паперу, що згодом унеможливить вивчення матеріалів.
Зараз фонд Книжкової палати налічує понад 15 мільйонів примірників. Установа зберігає видання з 1917 року.
«Тобто всі види друкованої продукції, які були видані на теренах України з 1917 року по одному примірнику зберігаються в нашому архіві. Це книги, журнали, газети, образотворчі видання, текстові, аркушеві видання, а також картографічні», — пояснює Ольга Васьківська.
Вона також додала, що палата щодня отримує від 100 до 200 нових примірників, оскільки кожне українське видавництво зобов’язане надсилати їм по одній копії своїх видань.
Книжкова палата України імені Івана Федорова — державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності.
Установу започаткували 24 січня 1919 року відповідно до закону про створення Головної книжної палати в місті Києві, який підписав голова Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки Володимир Винниченко за поданням міністра народної освіти Іларіона Огієнка.
Двадцять сьомого червня 1922 року постановою Ради Народних Комісарів Української РСР палату організували у Харкові, а у 1989-му перевели до Києва.
Книжкова палата, зокрема, займається:
Читайте також:
Росіяни атакували склад видавництва “Книголав”, який відновили після обстрілу в липні: знищено десятки тисяч книг
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!