Генерал Дмитро Делятицький став командувачем морської піхоти ВМС ЗСУ

Генерал-майор Дмитро Делятицький повідомив, що передає командування 30-м корпусом морської піхоти і продовжить службу на посаді командувача морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ.

Звернення Делятицького оприлюднено на сторінці 30-го корпусу морської піхоти.

“Для мене це не просто зміна посади. За час, який ми пройшли разом, корпус став частиною мого особистого військового шляху, а головне – я мав честь відповідати за людей, які щодня виконують надзвичайно складну роботу”, – наголосив Делятицький.

Він нагадав, що приймав командування корпусом на етапі його формування, коли потрібно було фактично вибудувати систему управління, підготовки, забезпечення та накопичення бойового досвіду.

“Не все вдалося зробити так швидко, як хотілося. Не всі рішення були простими. Але корпус, який я сьогодні передаю новому командиру, і корпус, який ми починали будувати, – це вже різні за можливостями структури. Ми сформували повноцінні органи управління. Посилили артилерію, розвідку, інженерну складову, логістику та безпілотні спроможності”, – зауважив генерал.

Окремо Делятицький підкреслив, що головним у роботі корпусу залишаються люди – від піхотинців і сержантів до операторів безпілотників, медиків, інженерів, зв’язківців та логістів.

“За ці роки війна змінилася сильніше, ніж багато хто міг уявити. Дрони змінили поле бою. Але є річ, яка не змінилася. Позицію все одно займає і тримає людина. Рішення все одно приймає людина. Пораненого витягує людина. Побратима прикриває людина. І відповідальність за результат теж лежить на людях”, – наголосив командувач.

Він також згадав загиблих морських піхотинців, поранених, військовополонених і тих, кого досі шукають родини.

“Для командира відповідальність за людей не закінчується після того, як підрозділ повернувся із завдання. І я хочу, щоб цей принцип залишався одним із фундаментальних для морської піхоти”, – зазначив Делятицький.

Він також додав, що 30-й корпус ще продовжує формуватися, а його подальший розвиток не має залежати від прізвища конкретного командира.

“Щодо мене – я не прощаюся з морською піхотою. Я отримую інший рівень відповідальності та продовжуватиму службу разом із вами вже на посаді командувача морської піхоти Військово-Морських сил Збройних сил України”, – повідомив Делятицький, зауваживши, що “досвід 30 корпусу – і позитивний, і той, за який ми заплатили помилками та важкими уроками, – має працювати на всю морську піхоту”.

Він розповів, що на новій посаді планує продовжити розвивати морську піхоту як єдину систему: з єдиними вимогами до підготовки, із сильним сержантським корпусом, з професійними командирами.

“Зі спроможностями на землі, на воді й у повітрі. З технологіями, які реально доходять до підрозділів. І головне – з повагою до людини, яка цими спроможностями користується і заради якої вся ця система існує”.

“Ми продовжуємо одну справу. Змінюються посади. Відповідальність залишається”, – підсумував Делятицький.

Хто очолив 30-й корпус морської піхоти після Делятицького

Як писала “Новинарня“, новим командиром 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗС України призначений командир 37-ї окремої бригади морської піхоти полковник Сергій Шаталов.

Сергій Шаталов. Фото: 37 окрема бригада морської піхоти

Під керівництвом Шаталова, який очолив 37-му бригаду восени 2024 року, підрозділ провів низку успішних операцій — з-під окупації звільнили Іванівку, Зелений Гай, Новохатське, Товсте, Піддубне, Зірку та Ялту у Донецькій області.

За два роки командування Шаталова бригада деокупувала понад 84 квадратні кілометри території, а її бійці ліквідували понад 10 тисяч російських військових і знищили близько 660 одиниць техніки противника.

Ще понад 1100 разів бригада уражала ворожі ударні дрони. Крім того, виконала понад 310 евакуацій поранених за допомогою НРК та врятувала життя майже 2 000 військовослужбовців.

Хто такий Дмитро Делятицький

Дмитро Делятицький народився 14 серпня 1976 року.

У 1997 році закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту сухопутних військ за спеціальністю “Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів” (освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”). Після закінчення навчання обіймав посаду командира взводу 1019-го окремого механізованого батальйону 127-ї механізованої бригади. Із 1999-го по 2004 рік був командиром роти цього ж батальйону. У 2004-2005 роках – командир роти 127-го окремого механізованого батальйону військ берегової оборони у Феодосії.

Із 2005-го по 2007 рік служив офіцером відділу управління особового складу командування ВМС, після чого протягом двох років був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти.

Із 2009-го по 2012 рік – начальник штабу, перший заступник 81-го окремого батальйону логістики. Із січня до серпня 2012 року — командир цього ж батальйону.

16 серпня 2012 року прийняв командування 1-м окремим батальйоном морської піхоти.

На початку березня 2014 року батальйон Делятицького в Криму заблокували російські військові, які вимагали здати зброю і боєприпаси. Українські морпіхи відмовилися виконати вимоги окупантів. Комбат Делятицький заявив, що він і всі його підлеглі залишаються вірними присязі українському народу.

Під час зіткнення з російськими силами комбат отримав переломи ребер, після чого потрапив у полон, утримувався в одиночній камері. Наприкінці березня 2014 року був звільнений.

У 2015 році Делятицький став командувачем 36-ї окремої бригади морської піхоти, сформованої із залишків 36-ї бригади берегової оборони, 1-го і 501-го батальйонів морської піхоти.

У 2018 році був призначений заступником командувача морської піхоти України.

20 травня 2023 року став начальником Військової академії Одеси.

У березні 2024 року очолив Корпус морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України.

Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.

Читайте також:
Командир 39-ї бригади морської піхоти Микола “Кощей” Янковський: Полон лише додав мені злості на ворогів