“Росіяни найбільше бояться, коли наш FPV за ними женеться”: історія української операторки БПЛА в британському LBC

фото надані Євгенією Блоцькою

22-річна Євгенія – операторка дронів у роті БпЛА “Барні”, у складі мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Її історію до і під час служби висвітлили в британському медіа LBC. “Новинарня” поспілкувалася з Євгенією й друкує матеріал на основі британської публікації.

Євгенія Блоцька, позивний Rokki, – молодший сержант. Вчилася на оператора з обробки інформації та програмного забезпечення у Білоцерківському професійному ліцеї. Дівчина розглядала можливість приєднатися до сил оборони України після завершення навчання. Проте загибель близької людини пришвидшила події. “Для мене це був хороший друг з підліткової молодості – Дмитро Масло. Яскрава та щира людина, душа компанії та сонечко для рідних. Він мені дав приклад мужності й того, що не варто бути осторонь від захисту нашої країни”, – згадує Євгенія. До армії вона рекрутувалася у 21 рік.

Євгенія рекрутувалася до армії у 21 рік

Наразі військовослужбовиця проходить службу на посаді операторки дронів. Коли її запитали, як це – вести бій, дивлячись на екран, вона відповіла: “Це відчувається як війна, адже ти наче граєш у гру, але з людськими життями. З боку може здаватися, що ти просто керуєш дроном чи працюєш із технікою, але насправді тут немає місця для помилки. Кожен виліт, кожне завдання, кожна передана інформація можуть вплинути на безпеку побратимів і результат бойових дій”.

“Росіяни найбільше бояться, коли вони самі посеред поля, а наш FPV за ними женеться”, –

розповідає Євгенія. Вона додає, що для успіху на полі бою Україні необхідне системне постачання нових інженерних рішень, бо “світ не стоїть на місці”.

До слова, у коментарі британському виданню Daily Mail старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний зазначає, що передчасно говорити про повну заміну військових на полі бою машинами, оскільки контроль над територією “продовжує залежати від піхоти”. А ефективність роботи безпілотних систем полягає у тісній співпраці зі штурмовими підрозділами, які виконують ключові бойові завдання.

Говорячи про мотивацію, Євгенія називає помсту, а також відповідальність. “На нашу українську землю прийшли загарбники, які навіть не розуміють, чого хочуть. Хто як не ми має стати на захист нашої батьківщини?”. Щодо них у неї немає ніяких емоцій: “Вони прийшли в мою країну вбивати. Тобто вони знали, куди йдуть. Вони свідомі того, що роблять з нашими містами та невинними дітьми”.

Євгенія Блоцька: “Хто як не ми має стати на захист нашої батьківщини?”

За її словами, цілі завдань на службі цілком зрозумілі. “Якщо ми вчасно виявимо ворога й передамо інформацію, то наші підрозділи зможуть підготуватися до його дій або завдати удару першими. Якщо ми знищимо живу ворожу силу, то не дамо їм просунутися до нашої піхоти й загрожувати її позиціям. Якщо ми знищимо техніку чи транспорт, то порушимо логістику, шляхи постачання боєприпасів, пального та інших ресурсів, без яких ворогові значно складніше проводити бойові дії”.

Найважче для неї не страх за власне життя:

“Найскладніше – вберегти наших людей, адже дрони літають не з кульками з водою, вони несуть боєприпаси”.

Вона зазначає, що їй допомагає віра у свою справу, підтримка від родини й побратимів та надія, що все не даремно: “Щоб наші зусилля, наша боротьба та все, мали значення для майбутнього України, для людей поруч із нами та для тих, хто житиме після нас”.

Євгенію не переймає, що її робота може для когось виглядати чоловічою. “Я не звертаю на це увагу. Я просто добре виконую свою роботу. Я нікому нічого не доводжу. Я прийшла захищати свою країну і дію відповідно. У армії тебе сприймають не за статтю, а за професіоналізмом, відповідальністю та результативністю”.

Євгенія Блоцька: “У армії тебе сприймають не за статтю, а за професіоналізмом, відповідальністю та результативністю”.

Завдяки можливостям рекрутингу, кандидатки мають можливість долучитися до Сил оборони на різні посади, де ключовими стануть їхні професійні навички. “Жінки можуть самостійно обрати посаду у війську, яка відповідатиме їхньому досвіду та експертизі. Водночас є можливість опанувати нову спеціалізацію чи перекваліфікуватися вже під час служби”, – зазначає Євгенія. Крім цього, посилюється розвиток профільних ініціатив з рекрутингу для жінок, зокрема проєкт з підготовки фахівчинь безпілотних систем “Drone Force”, який допомагає зробити добровільний процес долучення до війська зрозумілішим та орієнтованішим під запити кандидаток. Проєкт існує з 2024 року. Окремий напрям “Drone Force” зараз – залучення жінок до технологічних військових професій. Цього року вони розгорнули кампанію, щоби показати можливості у сфері безпілотних систем.

Що залишиться з нею після війни? “Полеглі побратими лишатимуться зі мною у моїй пам’яті та моєму серці”, – відповідає операторка.

Читайте також:
“Не питай мене, чи я вбивала”: відверта розмова з Оленою Максьом, режисеркою й офіцеркою