95% українців назвали самоідентифікацію головною ознакою українця, – соціологія “Рейтинг”

90% опитаних українців заявили, що для них особисто важливо бути громадянином України.

Про це свідчать результати всеукраїнського опитування соціологічної групи “Рейтинг” (Rating Group) на тему ідентичності, патріотизму, історичних і політичних питань, проведеного 4–9 серпня 2026 року.

На думку респодентів, найважливішим аспектом для того, щоб вважатися українцем, є власна самоідентифікація – так відповіли 95% опитаних.

Серед інших важливих ознак 92% назвали відчуття відповідальності за ситуацію в країні, 89% – повагу до законів та політичного устрою, а 88% – перебування в контексті українського культурного простору.

Спілкування українською мовою як ознаку української ідентичності відзначили 80% респондентів. Тривале проживання в Україні важливим вважають 74%, приналежність до української національності – 69%, а факт народження в Україні – 67%.

Найменш важливою ознакою респонденти назвали належність до християнської релігії – її відзначили 48% опитаних.

Уявлення українців про патріотизм також виявилися передусім пов’язаними з громадянською відповідальністю. Найчастіше ознаками патріотизму називали дотримання законів — 39%, відстоювання демократії, прав і свобод людини — 36% та збереження української культури — 33%.

Використання української мови та служба у війську набрали по 24%. Ще 19% вважають проявом патріотизму волонтерство та допомогу іншим.

Водночас бачення майбутнього країни залишається неоднорідним. 38% опитаних хочуть бачити Україну після війни самодостатньою державою-“фортецею”, яка спирається передусім на власні сили. 29% бачать Україну членом ЄС і НАТО та європейською демократією, ще 21% – лідером регіонального союзу із сусідніми державами.

Головним чинником збереження незалежності українці називають перемогу у війні – 54%. Водночас зростає значення внутрішніх змін: 40% назвали важливою відсутність корупції, а 37% – єдність суспільства.

Понад половина опитаних – 51% – визначають нинішню війну як визвольну війну за існування та незалежність України.

Сприйняття історичних постатей

Rating Group попросили респондентів назвати трьох найвидатніших українців усіх часів (відкрите запитання).

• Більше 60% опитаних назвали Тараса Шевченка;
• Лесю Українку назвали 28,4%, Богдана Хмельницького – 15,9%, Степана Бандеру – 11%, Володимира Зеленського – 10,4%, Івана Мазепу – 9,9%, Михайла Грушевського – 9,8%, Григорія Сковороду – 9,1%, В’ячеслава Чорновола – 8,9%;
• також серед видатних українців згадали Валерія Залужного – 4%, Василя Стуса – 3,9%, Ліну Костенко – 2,8%, Олександра Усика – 2,7%, Петра Порошенка – 2,5%, Ярослава Мудрого – 2,4%, Сергія Корольова – 2,3%, Володимира Великого – 2,1%, Романа Шухевича – 2%.
• менше 2% вказали Андрія Кузьменка (Скрябін), Андрія Шевченка, Павла Скоропадського, Івана Котляревського, Симона Петлюру, Петра Конашевича-Сагайдачного, Пилипа Орлика, Івана Сірка. Близько 1% назвали Богдана Ступку, Ігоря Сікорського та Віктора Ющенка.

В іншому блоці запитань респондентам дали перелік з деякими історичними постатями та попросили респондентам оцінити їх:

• серед запропонованих постатей найбільш позитивно респонденти ставляться до Богдана Хмельницького (90%), Михайла Грушевського (84%), Івана Мазепи (82%) та Степана Бандери (74%);
• помірно позитивним є ставлення до Павла Скоропадського (63%), Симона Петлюри (59%), Романа Шухевича (56%).
• достатньо суперечливим є сприйняття Нестора Махна: до нього позитивно ставляться 45%, а негативно – 22% (найвищий показник негативу серед усіх);
• переважно позитивним є ставлення до Володимира Винниченка (40%), Євгена Коновальця (39%) та Андрія Мельника (25%). Водночас респонденти найменше обізнані про ці історичні постаті (від 44% до 65% опитаних вказали «не знаю такого»);
• ставлення до Симона Петлюри та Івана Мазепи у 2026 році помітно покращилося порівняно з 2022 роком (зросло з 49% до 59% та з 74% до 82%, відповідно). Ставлення до Степана Бандери й Михайла Грушевського закріпилося на стабільно високому рівні (74% і 84%, відповідно).

С‍прийняття воїнів різних часів

• Абсолютна більшість опитаних позитивно ставиться до воїнів сучасної Української армії (98%), воїнів Радянської армії, які воювали з фашизмом (87%), воїнів УПА (74%);
• оцінка воїнів УНР та ЗУНР є переважно позитивною (64%), однак відзначається найбільшою часткою тих, хто не може відповісти на це питання (26%);
• ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримує більшість респондентів 82%, тоді як проти виступають 10% респондентів, а 8% вагаються з відповіддю;
• рівень підтримки визнання ОУН-УПА борцями за Незалежність України у 2026 році утримується на позначці 82%, що фактично повторює показник 2022 року (81%) та демонструє значне зростання порівняно з 2019 роком (з 45% до 82%).

Історичні питання, історичний спадок

• 45% респондентів підтримують ідею заборони лише тих російських та радянських культурних продуктів, які містять пряму антиукраїнську пропаганду;
• 33% виступають за його повне вилучення і заборону із публічного простору в Україні. 20% підтримують надання права самостійно вирішувати, який культурний продукт споживати;
• 50% опитаних визначили роль Радянського Союзу як тоталітарного режиму, який здійснював репресії та нищив українську ідентичність, 45% відзначили і позитивні, і негативні сторони. 4% вважають, що Радянський Союз дав Україні розвиток, промисловість та соціальні гарантії;
• 60% опитаних оцінюють Революцію Гідності як боротьбу громадян за свої права, свободу та європейський вибір, 25% – як неоднозначну подію, наслідки якої ще не можливо оцінити сьогодні, 13% – як державний переворот, який призвів до втрати території та війни.
• 43% респондентів зазначають, що питання історії та майбутнього зараз не на часі через необхідність вижити і зберегти державу. 38% опитаних орієнтовані на побудову майбутнього і надання йому пріоритету порівняно із суперечливим минулим, 16% відзначили важливість відновлювати історію та пам’ять;
• 65% респондентів висловили підтримку створенню Українського національного пантеону, 8% не підтримують створення меморіального комплексу, 25% нічого не знають про цю ініціативу;
• 64% опитаних вважають, що головною метою створення Українського національного пантеону є поєднання вшанування історичних постатей та сучасних героїв;
• 16% вбачають як головну мету поховання та вшанування героїв сучасної російсько-української війни, 3% – вшанування та перепоховання видатних історичних постатей минулого. 13% вважають, що загалом такий пантеон не потрібен.

Терміни проведення: 4-9 серпня 2026.
Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера.
Розмір вибірки: 2000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).

Читайте також:
Понад 60% українців підтримують припинення вогню за участі військ країн ЄС на лінії фронту, – опитування КМІС