“Буде готуватися етап на Горлівку”: в “Азові” розказали, як формувався “барак 200” в Оленівці

Списки на “барак 200” в Оленівці, де у ніч на 29 липня 2022 року загинуло близько 50 військовополонених та понад 130 були поранені, готували нібито для етапування на Горлівку, а переформатовувала їх адміністрація колонії.

Про це повідомили представники “Азову” на спеціальній прес-конференції, присвяченій скандальній заяві ГО “Спільнота Оленівки”, що була озвучена 28 липня 2026 року.

Зокрема, на прес-конференції був присутній “Єрмалай” – екс-полонений з Оленівки Сергій Єрмошин, заступник командира бригади з тилу, начальник тилу 12-ї бригади спеціального призначення НГУ “Азов”. Саме він, за інформацією ГО “Спільнота Оленівки”, був відповідальний за списки переведених у “барак 200”.

Версія Сергія Єрмошина (Єрмалая):

“За декілька днів до 28-го числа, а саме до трагедії, яка трапилася на 200-му бараці, мене викликав начальник колонії Євсюков (Сергій Євсюков був підірваний у грудні 2024-го – “Н”) і сказав, – так як ми самі казали йому, що бараки дуже сильно перенаселені, там немає людських умов для існування – що буде готуватися етап на Горлівку. Так як і сама зона не визначена для того, щоб там зимувати: нема ні обігріву, нічого. І сказав: “Ми можемо самі ці списки зробити. Якщо хочете, запропонуйте нам людей, які підуть на етап на Горлівку”. Я прийшов на бараки, так як в кожному бараці був свій старший, доповів цю ситуацію. Нами було прийняте рішення про те, що ці списки будуть складатися колегіально. Так все це й було.

Тобто кожен командир підрозділу або т.в.о. командира підрозділу склав списки. Хочу наголосити, що там було дуже багато і добровольців, які також погодилися добровільно поїхати на етап. Одним із цих добровольців був пан “Лемко” (полковник Арсен Дмитрик, начальник штабу 1-го корпусу НГУ “Азов”, старший по “бараку 200” – “Н”). Він був визначений старшим для цього етапування.

На складення цих списків було дано близько трьох годин. Як це відбувалося? Там був барак 9-10, барак 1-2, барак 3-4. Списки складалися і через решітки передавалися на барак 1-2, де знаходився я. Вони дійсно змінювалися, по різним причинам, по рішенню командирів, які знаходилися на бараках. Але крім цього, ті списки, які були складені нами, дуже сильно відрізняються від тих списків, які були реально. Коли почалося шикування людей на етапку, командири бачили, кого вони писали, ті люди лишалися, а бралися взагалі рандомні люди по незрозумілим нам причинам. І перед цим Євсюков сказав, що ці люди будуть переведені на так званий етапний барак, який сформований спеціально під потреби етапування всіх військовополонених, які знаходилися на території Оленівки”.

“Лемко” – полковник Арсен Дмитрик, начальник штабу 1-го корпусу НГУ “Азов”, старший по “бараку 200”. Фото: Наталія Терамае / “Новинарня“

Цю версію підтвердив і “Лемко”, присутній на прес-конференції онлайн: “То, що ми подавали командирів, особовий склад, воно не билося (не сходилося – “Н”) по списку. Відсотків 20-25 максимум, що воно билося. І як воно розподілилося, тоже невідомо”.

Щодо розселення в “бараку 200” Арсен Дмитрик (Лемко) повідомив наступне: “Ми старалися, щоби жили вони (військовополонені-побратими – “Н”) по підрозділах: мінометна батарея, розвідка, тил. Але планували ми одне, вийшло все по-іншому. Коли ми бігали, дивилися, хто де розселився, нам бракнуло місця. Тому я, умовно кажучи, впав посередині того всього бараку на другий полиці біля цієї колони”.

На думку ще одного “азовця”, що був у “бараку 200” й повернувся з полону, полковника Богдана Грішенкова (“Пугач”), командира 12-ї бригади спецпризначення НГУ “Азов”, “воно (озвучений адміністрацією список – “Н”) більше 50% не співпадало. Когось рандомно туди вписували, когось не рандомно. З ким я спілкувався, вони далеко не всі попали. Також і командири, котрі самостійно себе вписували”.

Розширений матеріал з прес-конференції читайте на “Новинарні” згодом.

Читайте також:
Список 46-ти. Чому тяжкопоранені “азовці” з Оленівки чотири роки караються в російському полоні?