За чотири роки війни Україна стала світовим лідером у галузі безпілотних технологій. Це дає їй стратегічну перевагу, яка може виявитися вирішальною у боротьбі за повернення окупованих територій. Про це пише журналістка британського тижневика The Observer Джен Стаут, яка недавно побувала на Харківщині – на позиціях та в майстернях полку безпілотних систем «Лава» 2-го корпусу НГУ «Хартія».
На відео з дрона корпус школи – двоповерхова будівля, яка і є ціллю. Крізь розбиті шибки видно російського солдата. Всього їх там було 10, вони забарикадувалися в колишньому Кіндрашівському ліцеї – в селі на північному сході України. Товсті стіни будівлі робили її ідеальним укриттям. Протягом двох тижнів українці спробували все: безпілотні важкі бомбардувальники «Вампір», FPV-дрони та артилерію. Настав час змінити тактику. Командири «Хартії» звернулися по допомогу до нещодавно сформованого полку «Лава» – фахівців із роботизованої війни.
У майстерні «Лави» в Харкові 25-річний лейтенант Андрій Копач та його команда розповіли про хід операції. НРК стартували за десятки кілометрів від лінії фронту. Оператори «Лави» з безпечного місця вели машини засніженою місцевістю зі швидкістю близько 10 км/год. “Тор-800” був оснащений реактивним гранатометом. Його супроводжували ще два НРК – колісні камікадзе з важкими зарядами вибухівки.
Щоб дістатися до школи, знадобилося понад п’ять годин. Снігова буря та майже нульова видимість зробили місію можливою: це було ідеальне прикриття від російських дронів.
Коли НРК доїхали до цілі, “Тор-800” обстріляв приміщення з гранатометів, а камікадзе підірвалися впритул до стін. Вибухнула боєприпаси, які зберігали російські солдати. Усі вони загинули під час цього нападу. Жодного українського піхотинця на місці операції не було.
Позиція Міністерства оборони України полягає в тому, що роботи повинні замінити людей скрізь, де це можливо. За даними МОУ, кількість місій із залученням НРК різко зросла за останні місяці – з приблизно 2 900 у листопаді минулого року до понад 9 000 у березні. Але саме поєднання наземних і повітряних дронів забезпечило успіх операції в Куп’янську.
Зараз Україна є світовим лідером у галузі технологій безпілотних літальних апаратів і виробляє 4 мільйони дронів на рік.
Це породило новий оптимізм щодо шансів України. Протягом останніх місяців темпи територіальних завоювань Росії уповільнилися, а в деяких місцях навіть змінилися на протилежні. Українські удари завдали шкоди російській нафтовій інфраструктурі від узбережжя Чорного моря до Уралу. І все це завдяки її безпілотним технологіям.
Українці досі певною мірою покладаються на іноземні моделі, але значне зростання вітчизняного виробництва добре помітно і на позиціях, які The Observer також відвідав минулого місяця. На одній з них цілодобово працює група операторів полку «Лава».
Обидва типи БПЛА, що запускаються з цієї позиції – розвідувальні та ударні дрони, – є українськими. «Лелека» позиціонується як «надійні очі української армії» і може пролітати 110 км й повертатися назад. Його можна зібрати за лічені хвилини, з’єднавши довгі крила та встановивши кулясту камеру в носовій частині літака. Завдяки тепловізору він може проводити спостереження і вночі. Однак погода часто стає проблемою. Під час нашого візиту на російській стороні йшов дощ. Польоти були скасовані.
Норман. Фото: Хартія
«Ми шукали російських операторів дронів, але не знайшли їх», – пояснив солдат із позивним Норман. Густе листя на початку літа дає чудове укриття.
Однак коли ціль виявлено, запускається ударний дрон – «Булава», довгий і тонкий, з характерною Х-подібною формою крил. Він здатен нести достатню кількість вибухівки, щоб вразити танк.
Оператори постійно вчаться, щоб не відставати від технологій. Місяць навчання, а потім ще місяць практики – це базова вимога для керування «Лелекою», і завжди потрібні нові курсанти. Дефіцит людських ресурсів в Україні не був подоланий призовом, але є надія, що його трохи компенсує зростаюча роль роботів на полі бою.
Правда, повністю роботизовані атаки залишаються рідкістю через перенасичення зони ураження FPV-дронами. З лютого команда Копача не виконувала жодної штурмової операції.
Тим часом її робота здебільшого полягає в евакуації поранених та поповненні запасів підрозділів за бальною системою, яка винагороджує за успішні місії. Отримані бали можна витратити на нові дрони.
Три евакуйовані особи дорівнюють 300 балам, пояснює Андрій Копач, – це близько 1,5 млн гривень. Це набагато більше, ніж вони отримали б за вбивство російських солдатів. Порятунок життів українських воїнів залишається головним пріоритетом.
Читайте також:
У “Хартії” показали евакуацію трьох поранених за допомогою НРК під обстрілами та снігом. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
