автор: Олена Зварич
для “Новинарні”
Українці вигадали “моторошну схему нарахування очків на основі відеоігор, щоб вбивати більше росіян”, – жахається американське видання Politico, розповідаючи про зініційовану Міністерством цифрової трансформації України державну програму “Армія дронів. Бонус”, яку у війську називають “Дрони за бали”, або, грубо і коротко, “є-бали”.
“Знищуй цілі, заробляй бали, отримуй дрони. За ураження танка нараховується 20 балів, за його знищення – 40. За ліквідацію піхотинця – 6 балів, за знищення РСЗВ – до 50 балів, залежно від калібру”, – пояснив під час конференції Defence Tech Era Михайло Федоров, віцепрем’єр та очільник Мінцифри.
У кінці кожного місяця підрозділи БпЛА підсумовують накопичені бали і відтак “конвертують” їх у додаткові дрони, які надає держава.
Мета – спрямувати більшу кількість техніки до найефективніших військових організмів. “Уряд отримав додаткове джерело даних для планування витрат на оборону, а підрозділи – додаткове забезпечення безпілотниками”, – розповів міністр.
Стартувавши у серпні 2024 року як пілотний проєкт, сьогодні програма, за словами Федорова, охоплює 90% усіх підрозділів БпЛА Сил оборони. Це понад 420 різних підрозділів – від невеликих РУБпАКів (рот ударних безпілотних комплексів) до батальйонів та полків.
Схема отримання додаткових “пташок” залежно від ефективності безпілотних команд виглядає круто і виклично, якщо дивитися на неї через призму новинних заголовків. Проте “користувачі” на фронті говорять також і про недоліки програми.
“Новинарня” зібрала солатський та командирський фідбек. Оцінки радикально різні: від “високоефективна система, яка стимулює підрозділи” до “дуже контраверсійний проєкт”. І навіть “гра в казино, яка заважає повноцінній бойовій роботі”.
Більшість співрозмовників воліли спілкуватися анонімно.
Які сильні і слабкі сторони “гри в е-бали”? Розбираємося.
“Ми вели персональний підрахунок знищених м***калів ще до того, як запровадили е-бали. Не для звітності, а зі спортивного інтересу, – розповідає солдат Ростислав N., дронар із 411-го окремого полку безпілотних систем “Яструби”. – Тепер ми (екіпаж FPV – “Н”) купили собі лайтборд і записуємо уражені цілі, втрачені борти, свої потреби. У кінці дня подаємо звіт про всі вильоти – і успішні, й неуспішні”.
Та якщо ціль було знищено, а відеозвіту про це немає, такий випадок “вибуває з гри”, його не зараховують. А подібних випадків, кажуть дронарі, буває чимало.
Спеціально визначена людина, офіцер полку чи батальйону БпЛА, збирає зі своїх екіпажів дані, перевіряє і вносить у систему ситуаційної обізнаності Delta. Відтак групи фахівців Держспецзв’язку та Мінцифри верифікують ці дані й узагальнюють.
“Процес від подачі даних до верифікації влаштовано максимально просто. Він прозорий та відкритий для всіх учасників. Правила оцінки зрозумілі та чесні, такі, що не дають підстав розглядати об’єкти під двозначними ракурсами і тому не створюють суперечливих питань під час верифікації”, – оцінює Оксана Рубаняк, командирка роти ударних безпілотних авіаційних комплексів у ЗСУ.
Оксана Рубаняк. Фото з фейсбуку
Наприкінці кожного місяця підрозділи підсумовують бали, накопичені за ураження ворога, і командир замовляє необхідну зброю згідно з “прейскурантом”.
Наприклад, простенький FPV “коштує” 2 бали, FPV з нічним баченням – 6, Shrike – 9, “Генерал Черешня” – 20, багаторазовий бомбер “Вампір” – 43 бали тощо.
Отже, колективи дронарів заробляють бали на полі бою і витрачають їх на “купівлю” бонусних безпілотників.
До прикладу, нещодавно лідером за підсумком місячних змагань стала 414 обрпс “Птахи Мадяра”, набравши понад 16 298 балів.
За словами Михайла Федорова, цього достатньо, щоб отримати 500 FPV, 500 дронів з опцією нічного бачення, 100 “Вампірів” і 40 дронів-розвідників.
Важкий бомбер Vampire. Фото: Армія інформ
Недавно на платформі Brave1 Мінцифри запустило маркетплейс оборонних технологій, який працюватиме, за висловом міністра, “як Rozetka або eBay – військові обиратимуть техніку, зможуть порівняти товари та придбати дрон, робот або боєприпаси напряму у виробника за гроші військової частини”.
Федоров анонсував, що невдовзі безпілотні підрозділи “купуватимуть” дрони за е-бали, послуговуючись цим сервісом.
На думку Оксани Рубаняк, чия рота долучилася до програми у грудні 2024 року, ця ініціатива “створює додаткову внутрішню психологічну мотивацію команди в форматі здорового змагального духу”.
Водночас, наголошує Рубаняк, “проєкт закриває багато аналітичних питань, які можуть здаватись не такими важливими, як першочергові цілі програми, але в деяких справах наявність аналітичної інформацію у репрезентативній кількості — це просто безцінні дані: починаючи від даних для виробників дронів і закінчуючи актуальною інформацією щодо ефективності тих чи інших засобів для ефективніших закупівель”.
Робота операторів ударних БпАК. Фото: фейсбук Оксана Рубаняк
У контексті програми налагоджено тісні системні комунікації між військом, міністерствами і Держспецзв’язку.
Як повідомляють у Генштабі, одним з важливих майданчиків, де безпосередньо відбувається обмін досвідом та народжуються рішення для вдосконалення схеми е-балів, є наради командирів великих безпілотних підрозділів з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, які він проводить щомісяця.
Наші джерела кажуть, що на нарадах виникають доволі палкі дискусії, зокрема щодо шкали оцінювання знищених цілей.
Наприклад, спершу “найдешевше” оцінювався задвохсочений російський піхотинець – усього в 3 бали. Оскільки оператори дронів з більшим азартом полювали за “дорожчими” танками і БТРами, на одній з нарад у головкома вирішили “вартість” знищеного окупанта підвищити до 6 балів.
Адже якщо “п***дари” безперешкодно просочаться до наших позицій по одному – по два, лінія бойового зіткнення пересунеться в наш бік, і вже не матиме значення, де в цей час перебуватиме бронетехніка.
Командувач Сил безпілотних систем полковник Вадим Сухаревський на нараді з питань БПЛА. Фото з фейсбуку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського
Юрій Федоренко, командир 429-го окремого полку безпілотних систем “Ахіллес”, оцінюючи програму “як високооефективну і конче потрібну”, підкреслює: вона нова, тому “як у будь-якому новому продукті, можуть виникати проблемні місця”. Зокрема, щодо шкали оцінювання знищених цілей.
Нещодавно “Ахіллес” запропонував поширити дію е-балів на такі види бойової роботи, як дистанційне мінування та доставка вантажів до позицій на передньому краї.
“Майже половина важких бобмерів типу “Баби Яги” не виконують на полі бою завдання зі знищення техніки, а використовуються для встановлення мінних протитанкових загороджень та для логістики – ними закидають хлопцям на позиції радіостанції, додаткові батарейки, б/к, їжу. Ризик, що такий бомбер буде збито, дуже великий”, – аргументує майор Федоренко.
Юрій Федоренко “Ахіллес” на нараді з питань БПЛА. Фото: фейсбук головнокомандувача ЗСУ
Учасник нарад у головкома, “Ахіллес” Федоренко каже, що перша зі згаданих пропозицій уже врахована, тож за дистанційне мінування дронами віднедавна також можна заробляти е-бали.
А що кажуть люди, котрі перебувають безпосередньо в “ігровій залі” – пілоти ударних дронів?
Для них головна проблема, пов’язана з програмою, полягає в тому, що значну частину вражених цілей не вдається належним чином зафіксувати. Результат на полі бою є, проте е-балів немає. І виходить так, що не менше хисту, ніж для знищення ворога, оператори БпЛА повинні докласти для того, щоб примудритися зробити відео ураження.
Це при тому, що загальна статистика уражень, яка передається до Мінцифри – все одно значно повніша, аніж статистика по лінії Сил безппілотних систем.
Дронар 411-го окремого полку безпілотних систем “Яструби”. Фото з фейсбук-сторінки полку
Ось що розповів Денис N., оператор БпЛА у 152-й окремій єгерській бригаді, котрий на наше прохання зібрав відгуки побратимів.
“Для того, щоб прозвітувати про реально знищені нами сьогодні 11 одиниць особового складу, 7 мотоциклів і 3 машини противника, треба показати:
І тут починають виникати підводні камені. Скажімо, FPV заходить на ціль, ми бачимо, що ворог знищений, але через технічні пробеми чи складний рельєф місцевості “відпала” картинка. Тобто результат точно є, але ти не можеш це довести.
Друга ситуація: ти на мавіку тримаєш панораму для артилерії і бачиш, що хлопці-FPVішники підірвали піхотинця. Але через те, що ти виконував іншу задачу, ти не зміг “назумитися” на того росіянина, і, отже, хлопці не зможуть подати його як знищену ціль”.
Найтиповіша ситуація: йде ворожа група, по ній починають працювати всіма засобами – і мінометами, й артилерією, і скидами з FPV, тож у підсумку незрозуміло, хто саме знищив того чи іншого орка.
“І як це подати? – риторично запитує Денис. – Не можна ж одного росіянина п’ять разів убити!”
Взагалі, каже дронар, є багато ситуацій, за яких ураження ворога дуже ймовірне, але перевірити і підтвердити факт неможливо. Наприклад, орки сховалися в якійсь будівлі на околиці села, по ній відпрацювали дрони, зруйнували вщент – та нема як дізнатися, скільки ворогів там лежать убиті чи поранені. Або, можливо, вони вціліли і десь заховалися.
Кожен дронар має цілу галерею подібних типових ситуацій. Згаданий вище Ростислав із полку “Яструби” як приклад наводить крайнє відео бойового виходу його екіпажу: “Ми точно врізалися в броню, але дорозвідки немає, тому ніяк перевірити, чи згоріла та БМПеха. Взагалі ж ми нерідко літаємо у тил п***рів на глибину 10-15 км, там не завжди є можливість об’єктивного контролю, тому такі наші результативні польоти зазвичай не потрапляють у звітність”.
Читайте також:
Росіяни атакують Україну новими дронами із ШІ, які не залежать від GPS: детальніше
Ясна річ, військові отримують моральну сатисфакцію, вдало виконавши свою бойову роботу. Але водночас мають маленьку прикрість через те, що не в змозі додати балів у скарбничку свого підрозділу й отримати більше дронів.
До слова, за повідомленням головнокомандувача ЗСУ генерала Сирського, за останні два місяці, березень і квітень, наші безпілотники уразили понад 160 тисяч ворожих цілей.
“На початку року під час ворожих штурмів наші FPVішники люто ганялися за “коробочками” (БМП та інша техніка противника – “Н”) і трохи так… гм… ігнорували піхоту, тому раз ми ледь не втратили позиції. І так було не лише в нашій зоні відповідальності. Все через ті бали. Бо піхотинець “коштував” значно дешевше за “коробочку”. Тепер командування націлює екіпажі не на техніку, а на ураження живої сили”, – ділиться офіцер бригади тероборони Олексій N.
Спалений російський танк на Донбасі. На початку року танк “коштував” майже у сім разів більше е-балів, ніж знищений окупант
Донедавна, як кажуть мої співрозмовники, це був досить типовий випадок на полі бою, коли азарт у гонитві за е-балами домінував над військовою доцільністю. З підбитої техніки вискакували російські вояки і продовжували штурм, а дронарі допалювали “коробочку”, яка вже не становила жодної загрози, зате давала в рази більше очків у “грі”, ніж знищений московит.
При цьому “добивання” бойової машини обходилося дорогувато – адже на її ліквідацію треба кинути 5-10 дронів-камікадзе.
“Таке було на початках, – підтверджує командир полку “Ахіллес” Юрій Федоренко. – Після того, як підняли коефіцієнт за знищеного піхотинця з 3 балів до 6, екіпажі стали менше реагувати на броню. Основна загроза – піхота. Треба, щоб бойові підрозділи мали пріоритет не знищити техніку, яка підірвалася на полі бою і уже загрози не становить, а щоб пріоритетом стало знищення живої сили противника, яка лізе вперед”.
Капітан Федоренко переконаний, що оцінку враженого особового складу противника варто ще більше підняти. За пораненого піхотинця він пропонує нараховувати 7 очок, за вбитого – 10. (Зараз, нагадаємо, в “шкалі цінностей” програми “Дрони за бали” ліквідований російський солдат важить 6 балів).
Співрозмовники вказують також на кілька інших негативних побічних ефектів “геймеризації” війни.
Зокрема, говорять про випадки недоброчесної конкуренції на полі бою, коли окремі суміжні підрозділи не діляться із сусідами розвідданими. Або про командирів, які можуть зняти борти з тихої ділянки, оголюючи захист позицій, задля того, щоб набити е-бали у місці інтенсивних бойових дій, хоча там уже є надмір дронів.
Робота операторів ударних БпАК. Фото: FB Оксана Рубаняк
Але це не з е-балами пов’язано, каже Юрій Федоренко, а з ущербністю окремих командирів, котрі не діляться інформацією, через що втрачають найдорожчий капітал війни – людей.
“Слава богу, таких виродків у Силах оборони все менше, і на професійних рівнях стає все більше відповідальних сучасних командирів. 70% тих підрозілів, з якими ми працюємо, завжди роблять вибір на користь здорового глузду, тобто доцільного застосування сил та засобів задля недопущення прориву наших порядків та максимального знищення противника, а не з ціллю набиття медійних дивідендів чи здобуття е-балів”, – запевняє командир полку “Ахіллес”.
“У секторі, який просідає, я веду взаємодію з тими організмами, котрі там працюють, і якщо можу допомогти, то обов’язково допоможу, бортами чи знаннями, але то вже буде результат інших підрозділів. Таку філософію сповідує наш полк, і таких підрозділів багато”, – говорить Федоренко.
Читайте також:
Полк “Ахіллес” знищив чотири системи ППО “Панцир-С1” за $56 млн на території РФ. ВІДЕО
Юрій розповідає, як нещодавно співпрацювали з бригадою НГУ “Буревій”, знищуючи групу російської техніки.
“Серед трьох знищених машин одна була спірна. Я кажу командиру “Буревія”: “Брате, мені це не принципово. У тебе там піхота стоїть, забирай цей результат собі”. А він мені каже: “Слухай, реально ми бачили, що то ваша FPVіха її підпалила, тож бери на свій підрозділ. Бо у нас скоро буде посатвка дронів, а вам потрібно більше”. Ну, от така комунікація”.
Але у війську різне трапляється…
Сьогодні базову частину “пташок” підрозділи отримують від держави, ще частину привозять волонтери. Як розповів командир одного з батальйонів БпЛА, “народні дрони” становлять близько третини арсеналу його підрозділу. Питома вага дронів, здобутих за е-бали, у цьому батальйоні – близько 20%.
Сапер “Чех” з ударним дроном. Фото: “Новинарня“
Вважається, що ініціатива е-балів народилася як запит фронту, коли держава “розмазувала тонким шаром” поставки безпілотників по всіх підрозділах замість спрямувати більше зброї туди, де є нагальніша потреба і де екіпажі працюють більш активно й результативно.
У цій тезі, досить дискусійній, читається віддзеркалення реальності:
підрозділи БпЛА не забезпечені дронами “під зав’язку”, тому мають включитися в гру,
щоб вибороти частину матеріальних засобів для того, аби воювати.
Утім, виявляється, що навіть зароблені на полі бою е-бали не дуже опративно матеріалізуються в бонусні безпілотники у твоїй частині. Деякі підрозділи чекають на виграні дрони місяцями.
Оксана Рубаняк, попри те, що високо оцінює ідею програми “Дрони за бали”, має зауваження щодо її виконання на рівні замовлення-заявки-поставки.
“Потрібно удосконалити систему видачі засобів. Адже запитів багато, вони довго обробляються, а очікування на деякі БпАК і БпЛА тривають вже по 6+ місяців, що суттєво демотивує. Але ми продовжуємо працювати і знищувати ворога”, – каже Оксана.
За словами Рубаняк, її РУБпАК ще з січня чекає на поставки “зароблених” за е-бали мавіків, “Вампірів”, “Немезісів”.
За нашими даними, така ситуація в багатьох безпілотних підрозділах.
Ударний дрон. Фото з фейсбуку головнокомандувача ЗСУ
У захопливому геймі непереливки малим та новоствореним підрозділам. Адже для гарантованого успіху потрібні не тільки вміння та завзятість, а й достатній матеріалльний ресурс. Елементарно: щоб заробити бали (читай: дрони), треба початково мати дрони. Декому з учасинків це здається замкнутим колом.
“Молодий підрозділ навряд чи може сподіватися на великі досягнення в цій справі. Не тому, що хлопці погано працюють, ні. Всі бачать, і командування бачить, що хлопці вмотивовані, реально вкладаються, розвиваються – але їм просто не вистачає FPV. Може, якби таким молодим підрозділам, як наш, дати ресурс, а отже, дати шанс проявити себе, то їм би вдалося”, – розмірковує Денис зі 152-ї єгерської бригади.
Наразі система е-балів нагадує йому матчі прем’єр-ліги, куди в силу об’єктивних причин зась пробитися новоствореним командам.
“При всій повазі до дуже крутих підрозділів – “Птахів Мадяра”, “Шершнів Довбуша”, “Хартії” та інших, всі класні хлопці, – ця система виглядає збоку як змагання між найкращими”, – вважає Денис.
“Багато ініціатив у війську – Армія+, система е-балів та подібні речі – якщо на це дивитися, гортаючи стрічку новин, створюють враження, що от все модне, сучасне, класне. Але як тільки починаєш із цим напряму стикатися, то виявляється, не все працює так просто й елементарно. Чи допоможе система е-балів отримати більше інструментів для виконання бойових завдань? Моє суб’єктивне враження, на жаль, скептичне. Ця система не може поки що бути головним інструментом, який визначає, хто отримує більше зброї, хто менше”, – переказує Денис висновок і свій, і побратимів.
Розробник дронів Олексій Т., який завдяки широкому колу професійного спілкування добре поінформований про різні аспекти роботи програми “Дрони за бали”, теж запекло її критикує. Він наголошує: військові перебувають у нерівних умовах. Є бригади, у секторі відповідальності яких сьогодні відносне затишшя, і тому вони не можуть змагатися за бонусні безпілотники. “А якщо завтра туди посуне ворог? У них не буде достатньо зброї, – зазначає співрозмовник і резюмує: – Постачання зброї у війська повинно бути продуманим, спланованим і логічним, а не залежати від гри. Військові мають відбивати збройну агресію, а не грати в казино”.
Тим часом на конференції Defence Tech Era міністр цифрової трансформації Федоров припустив, що в разі успіху програми е-балів подібна схема заохочення кращих підрозділів може бути поширена на артилерійські снаряди калібру 152 і 155 мм.
Читайте також:
Місто, закутане оптоволокном. 93-тя бригада “Холодний яр” у битві за Покровськ: репортаж “Новинарні”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
