Володимир В’ятрович,
історик, політик і громадський діяч, голова Українського інституту національної пам’яті в 2014-2020 рр., народний депутат України (“Європейська солідарність”)
Серйозна відповідь у дискусії з Польщею має бути не емоційною, а фактологічною.
Україна справді має що сказати про польсько-український конфлікт 1940-х років.
Абсолютна більшість документів про нього зберігається саме в українських архівах. Їхній зміст руйнує звичний польський наратив про страждання лише поляків і вину лише українців.
Саме тому польські політики не зацікавлені у відкритій дискусії між істориками обох країн. Натомість вони зафіксували вигідну їм інтерпретацію в законодавстві та готові карати за спроби її перегляду.
Тим часом в Україні на базі Українського католицького університету реалізовано надзвичайно важливий науковий проєкт зі встановлення кількості та імен жертв польсько-українського конфлікту. Його результати також не вкладаються в офіційний польський наратив. Дослідникам уже вдалося встановити факти загибелі близько 30 тисяч українців, з них майже 10 тисяч — на Волині.
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.
Показово, що саме зараз в Україні виходить третій том проєкту “Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 років”. У ньому зібрано відомості про понад дві з половиною тисячі українців, убитих у Галичині. Більшість із них встановлені поіменно.
Тому відповіддю на політичні заяви мають бути не зустрічні емоції, а факти, документи та імена. Саме вони рано чи пізно руйнують будь-які історичні міфи.
Читайте також:
Експосол Польщі повернув український орден через скандал навколо назви “героїв УПА” для ССО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
