У Малі вбили міністра оборони, який хотів тісніших зв’язків з Росією

Міністр оборони Малі Садіо Камара, який прагнув налагодити тісніші зв’язки країни з Росією, загинув через напад смертника біля його резиденції поблизу столиці Бамако.

Про це пишуть BBC та Reuters у понеділок, 27 квітня, матеріали цитує “Громадське”.

Про загибель Камари, а також щонайменше трьох членів його родини спершу повідомляли медіа, а пізніше це підтвердили й офіційно.

Речник уряду Ісса Усман Кулібалі заявив, що Камара загинув, коли “автомобіль, навантажений вибухівкою та керований терористом-смертником, атакував резиденцію міністра”. Пошкоджень зазнала і сама резиденція.

Кулібалі додав, що Камара вступив у перестрілку з нападниками і йому “вдалося знешкодити деяких з них”. Однак пізніше він помер у лікарні від зазнаних травм.

Напад відбувся на тлі скоординованих атак на військові об’єкти по всій країні, здійснених угрупованням “Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін” (JNIM), яке пов’язане з “Аль-Каїдою”, та туарегськими повстанцями. Аналітики та дипломати називають це однією з найбільших скоординованих атак у країні за останні роки.

Чинний уряд на чолі з Ассімі Гойтою прийшов до влади у Малі після державних переворотів у 2020 та 2021 роках і прагне налагодити тісніші зв’язки з РФ, відмовляючись від військової співпраці із Заходом. Цю стратегію, зокрема, просував і Камара.

“Як ключової фігури в хунті й головного архітектора зближення Малі та Росії, його усунення підкреслило б здатність JNIM завдавати ударів по самому серцю державної влади”, — зазначала Дженабу Сіссе, наукова співробітниця Фонду стратегічних досліджень (FRS), що спеціалізується на питаннях безпеки в Західній Африці.

Контекст: що відбувається в Малі

У 2021 році у Малі відбулися два військові перевороти, внаслідок яких до влади прийшла хунта на чолі з полковником Ассімом Ґоїтою, яку не визнала світова спільнота.

Спочатку лідери хунти користувалися підтримкою населення, що було втомлене від наростального екстремізму та розчарувалося у Франції. Та була колоніальним правителем Малі, а потім — партнером у сфері безпеки. Режим швидко вигнав французькі війська, запросив російських найманців з ПВК “Вагнер” і розпочав тактику “випаленої землі”, щоб повернути контроль над територіями, захопленими екстремістами.

“Вагнерівці” забезпечували особисту охорону представників хунти, допомагали урядовій армії у бойових діях проти повстанців, а також брали участь у підготовці місцевих військових. Однак правозахисні організації, зокрема, Human Rights Watch, звинувачували “вагнерівців” у вбивствах мирних жителів та інших злочинах.

А тим часом повстанці лише зміцнили свої позиції: бойовики з угруповання JNIM, пов’язаного з “Аль-Каїдою” розширили свої територіальні та стратегічні амбіції по всій Західній Африці та тепер чинять тиск на уряд Малі, щоб той розпочав переговори. А сахельське відділення “Ісламської держави” консолідувало владу вздовж кордону Малі з Нігером, використовуючи його як плацдарм для ударів.

Читайте також:
Українські спецпризначенці у Малі навчають туарегів керувати дронами, – Le Monde