Іран випустив дві ракети в бік Кіпру

Іран 1 березня випустив ракети в бік Кіпру, на якому розташовані британські військові бази.

Про це повідомив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, пише Іndependent.

Водночас він зауважив, що не вважає це цілеспрямованим наміром атакувати Кіпр: “Ми майже впевнені, що вони (ракети) не були націлені на наші бази”, — сказав Гілі.

Але, за його словами, такі дії “показують, наскільки нерозбірливою є іранська відплата” .

Він також зазначив, що близько до цілей, атакованих Іраном у Бахрейні, перебували 300 військовослужбовців Великої Британії.

“Деякі з них були в кількох сотнях ярдів від ракетних ударів”, — зазначив Гілі.

Контекст. Атака Ізраїлю й США на Іран

26 лютого минув черговий раунд перемовин між Іраном і США щодо іранської ядерної програми; сторони не досягли угоди. Очільник МЗС Оману Альбусаїді, який був посередником у переговорах, заявив, що Тегеран погодився не накопичувати збагачений уран, аби країна не мала матеріалу для створення ядерної зброї. Однак уранці 28 лютого Ізраїль спільно зі США атакував Іран ракетами.

У США операцію назвали “Епічна лють”.

Армія оборони Ізраїлю 28 лютого повідомила, що для військової операції проти Ірану задіяли близько 200 винищувачів, які скинули боєприпаси на майже 500 цілей. ЦАХАЛ називає цю операцію найбільшою в історії повітряних сил Ізраїлю.

Зокрема, ізраїльська армія здійснила масштабну атаку на ракетні комплекси та системи оборони іранського терористичного режиму в західній і центральній частинах Ірану. Наліт був проведений “після ретельного планування та на основі високоякісної розвідки, з одночасною синхронізацією сотень винищувачів”.

Удари припали на 28 регіонів Ірану, включаючи штаб-квартири КВІР, міністерство оборони, розвідку, ядерні центри в Кереджі, поблизу Кума тощо.

ДержЗМІ Ірану повідомили, що під час масованих ракетних ударів США та Ізраїлю загинув верховний лідер Алі Хаменеї. Разом з ним були ліквідовані семеро військових посадовців іранських сил безпеки, включно з командувачем Корпусу ісламської революційної гвардії.

Влада ІРІ запровадила жорстке обмеження інтернету та комендантську годину. На дорогах у районі Тегерана утворилися величезні затори – мешканці намагаються покинути зони поблизу військових об’єктів. Подекуди відбуваються мітинги за і проти влади аятоли.

Іран оголосив про закриття Ормузької протоки, що вже спровокувало паніку на світових ринках нафти. ООН призначила екстрене засідання Радбезу на вечір суботи.

Попередній масований обстріл території Ірану американськими ракетами відбувся 22 червня 2025 року, тоді президент США Дональд Трамп заявляв про знищення іранської ядерної програми.

Цього разу масштаб ударів значно більший і стосується ширшого переліку цілей – як ядерних, так і ракетних, а також урядових.

Водночас іранська армія завдала ударів у відповідь десятками балістичних ракет та БпЛА. Удари були спрямовані не лише по території Ізраїлю, а й на військові бази США в регіоні – в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні тощо. Зокрема в Абу-Дабі загинула людина, у Манамі було влучання “шахеда” в багатоповерхівку, пошкоджено ще кілька житлових будинків тощо.

Зокрема, Іран атакував балістичними ракетами центральну частину Ізраїлю. Щонайменше одна людина отримала серйозні поранення після удару балістикою у Тель-Авіві.

Нова масштабна атака США й Ізраїлю на Іран відбулася невдовзі після придушення масових протестних акцій проти режиму аятоли, коли влада вбила велику кількість демократичних маніфестантів.

Аятола Хаменеї

Алі Хаменеї, 86 років. Був третім президентом Ірану (1981-1989). Став верховним лідером Ірану у 1989 році після смерті засновника Ісламської Республіки Іран аятоли Рухолли Хомейні.

Це найвпливовіша політична та релігійна фігура країни, яка визначає ключові напрями внутрішньої й зовнішньої політики ІРІ.

Аятола Хаменеї очолює авторитарну систему влади, що спирається на жорсткий контроль над суспільством, обмеження політичних свобод, переслідування опозиції та придушення протестів. Його керівництво асоціюється з репресіями проти громадянського суспільства, обмеженням прав жінок і використанням силових структур для утримання режиму.

У зовнішній політиці Хаменеї є союзником Москви, послідовно просуває курс на протистояння Заходу та зміцнення співпраці з країнами, які перебувають у конфлікті із США та ЄС.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну режим аятоли суттєво поглибив військово-технічну співпрацю з РФ. За даними української влади та західних розвідок, Тегеран постачає Росії ударні безпілотники, зокрема типу Shahed, які застосовуються для атак на українську енергетичну та цивільну інфраструктуру. Ці дії стали підставою для запровадження нових санкцій проти Ірану з боку Європейського Союзу та окремих держав.

Крім постачання дронів, у 2023-2024 роках Іран і Росія уклали угоди про стратегічне партнерство, що передбачають розширення військової, економічної та енергетичної співпраці.

У країнах ЄС і в Україні таке зближення розглядають як формування осі авторитарних держав, які взаємно підтримують одна одну в умовах міжнародної ізоляції.

Читайте також:
Україні вигідний будь-який сценарій, що веде до внутрішньої дестабілізації ісламістської влади в Ірані, — Семиволос