Бойова частина вагою 800 кг, дістане до Москви та Петербурга: що відомо про нову українську ракету FP-9 від Fire Point

Про це розповіли співзасновники Fire Point  Ірина Терех та Денис Штілерман в опублікованому 4 лютого інтерв’ю DW, цитує “Дзеркало тижня”.

Штілерман вказав, що FP-7 є “заміною ATACMS, дешевою”, з дальністю до 300 кілометрів та невеликою вагою бойової частини.

“Ця ракета призначена для короткострокових ударів, де потрібна висока швидкість та точність. Більш потужна FP-9 має дальність 800-850 км та бойову частину вагою 800 кг. 800 кілометрів — це Москва, це Петербург“, — наголосив він.

Штілерман пояснив, що ракети проходять фінальні випробування: “Зараз ми проводимо випробування, тому що там були дуже великі організаційні проблеми. Вони вже зараз вирішені і робимо фінальні випробування”.

Штілерман очікує на отримання кодифікації та постановку на озброєння вже в лютому 2026 року.

“Боюсь, я думав, що ми до нового року впораємось. Але в нас там була низка деяких подій, які нам завадили це зробити. Сподіваюсь, що у лютому ми завершимо всі випробування, які необхідні для кодифікування”, — заявив він.

Ірина Терех доповнила, що балістика є ключовим елементом для подолання потужних систем ППО, таких як три контури навколо Москви.

“Набагато легше балістикою буде вражати Москву. Треба розуміти, що ані крилатні ракети, ані безпілотники у якомусь великому відсотку, який може нанести значне враження Москві або її інфраструктурі, не долетять. Тому єдина надія на балістику з великою швидкістю влучання у ціль. Більше ніж 1200 метрів на секунду”, — заявила вона.

Штілерман порівняв швидкість розробки з історичними прикладами, щоб підкреслити переваги українського підходу.

“Навіть країни з великим досвідом з потужною ракетною програмою витрачали десятки років для того, щоб створити балістичні ракети. Франція, наприклад, з її балістичною ракетою М51 витратила 15 років. С-400 – російський комплекс розроблявся теж 15 років”, – зазначив він.

На противагу, Fire Point досягає результатів швидко завдяки відсутності бюрократії в Україні, зокрема постанові номер 256 від березня 2022 року, яка спростила процеси для оборонних компаній.

Штілерман наголосив, що в планах про на найближчий рік – фокус на балістиці, а на 2-3 роки – створення протибалістичного щита ППО для всієї Європи.

“Цей щит базуватиметься на відкритій архітектурі з програмним забезпеченням, яке гарантує незалежність від виробника чи країни”, – пояснив він.

Головним викликом для оборонної галузі він назвав зниження вартості перехоплення російських ракет, таких як “Іскандер”.

“Зараз перехоплювання Іскандера – це десь більше 6 мільйонів доларів коштує. Ми бажаємо “дропнути” це, ну там, мільйон, півтора мільйона, щоб коштувало перехоплювання Іскандерів”, – пояснив Штілерман.