На 91-му році життя помер дослідник історії УПА, пластун, майор армії США Петро Содоль з Тернопільщини

31 грудня 2025 року у віці 90 років помер Петро Содоль – один із перших дослідників історії Української повстанської армії, співробітник видавничого комітету “Літопис УПА” пластун, майор армії США, ветеран війни у В’єтнамі.

Про це 2 січня повідомив колишній голова Українського інституту національної пам’яті, народний депутат України від партії “Європейська солідарність” Володимир В’ятрович.

Петро Содоль народився 4 липня 1935 року в селі Миколаївка (нині це Бучацький район Тернопільщини) в родині сотника Армії УНР Петра Содоль-Зілинського.

У 1944-му разом із батьком потрапив у Західну Німеччину, звідси 1949-го емігрував до США.

Служба 

Упродовж 1958- 1978 років Петро Содоль служив у американській армії. Був учасником війни у В’єтнамі. Навесні 1965 року сотня 9-ї Піхотної Дивізії військ Південного В’єтнаму, де служив поручник Содоль, потрапила у засідку комуністичних сил в районі Кієн-Ван у дельті ріки Меконґ. Петро Содоль вивів свою частину з-під вогню ворога. За відвагу і порятунок побратимів вже наступного дня в’єтнамський генерал Вінг Лог відзначив Содоля “Хрестом хоробрості з Золотою Зорею”.

За військові заслуги Содоль нагороджений 2-ма медалями “Пурпурове серце”, В’єтнамським хрестом хоробрості, медаллю Бронзової зірки зі знаком V (від Valor – доблесть). У відставку вийшов у чині майора.

1960-ті. Петро Содоль. Фото з відкритих джерел

Освіта та праці

Петро Содоль закінчив Національний університет штату Небраска (США), де отримав ступінь бакалавра політичних наук та магістра бібліотекознавства. Сфера його наукових зацікавлень – структура та старшинські кадри Української повстанської армії. Із 1983 року працював співробітником Видавничого комітету “Літопис УПА”, був упорядником 18-го і 19-го томів. Автор англомовної книги про УПА, перших енциклопедично-довідкових видань з історії УПА “Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник I—ІІ” (1994, 1995) та низки наукових публікацій.

Петро Содоль – активний член Пласту (курінь УПС “Лісові Чорти”), один із засновників Міжкрайового вишкільного табору “Лісова школа”. У 1973-2000 роках був членом Головного проводу “Пласту”, активний учасник українського громадського життя у США та в Україні.

Із лекції Петра Содоля на пластовому Міжкрайовому Вишкільному Таборі “Лісова школа” в 2015 році:

“Привітання “Слава Україні!” почали мабуть приватно уживати десь на початку ХХ-го століття, але часткового публічного поширення набрало як привітання серед військових армії УНР під час перших визвольних змагань (1917-1921 роках). Це була ініціатива окремих командирів бо офіційної директиви не було. На збірках військових відповідь хором могла бути “Слава, Слава, Слава!” або щось інше. До прикладу могло бути “Козакам Слава!”. Відомо, що вже після війни у 1925 році в Чехії збори українських студентів-націоналістів та ветеранів війни вирішили між собою вживати привітання “Слава Україні!” і відповідь “Героям Слава!”.

Володимир В’ятрович про Петра Содоля: “Його праці про повстанський рух українською та англійською мовами стали виявом якісно нового рівня історіографії УПА. Вони спиралися на надзвичайно багату джерельну базу — передусім документи самого повстанського руху, а також спогади безпосередніх учасників, з багатьма з яких він був особисто знайомий. Ретельна перевірка фактів, чітка структура викладу, цікаві узагальнення й висновки, зокрема оперті на власний громадський і військовий досвід, вирізняли його дослідження. Він скрупульозно відшуковував інформацію та відновлював біографії сотень підпільників, які без його праці могли б залишитися в історії відомими лише за псевдонімами.

Мав честь не лише знати його, а й співпрацювати з ним. Петро Содоль був співавтором однієї з найпопулярніших книг Центру Досліджень Визвольного Руху — “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених”. Саме він зберіг і передав до архіву Центру унікальні матеріали з колекції Миколи Лебедя, які нині доступні онлайн для всіх.

Особисто ми зустрічалися лише кілька разів, спілкувалися здебільшого телефоном і листами. На жаль, тепер розумію, що цього було надто мало. Я був щиро здивований, дізнавшись про його вік — майже півстолітньої різниці між нами зовсім не відчувалося”.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна