Вступ до ЄС залишається пріоритетом більшості українців, віра в перемогу у війні поступово знижується, – опитування

Вступ до Європейського союзу залишається пріоритетом більшості українців попри зовнішні та внутрішні виклики, які виникають на цьому шляху.

Про це йдеться в результатах опитування “Підсумки 2025 року: чи приймуть українці домовленості про “мир”?”, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року, та опублікованого в понеділок, 29 грудня.

У 2013 році підтримка вступу до ЄС досягала 43%. Однак тоді країна була розділена між двома альтернативами. Частина населення дивилася в бік Європи (43%). Інша частина − в бік євразійського союзу з Росією (29,5%). Після Революції Гідності картина кардинально змінилася. Підтримка ЄС стала стійкою та домінуючою, а підтримка євразійського напряму різко знизилася і більше не є реальною альтернативою.

Після початку повномасштабної війни підтримка європейської інтеграції пережила суттєве зростання, зокрема завдяки отриманню статусу кандидата.

Станом на грудень 2024 року  69% населення підтримували вступ до ЄС. Попри зниження підтримки євроінтеграційного шляху у 2025 році до 59%, орієнтація на вступ до ЄС залишається на найвищому рівні порівняно з роками до повномасштабного вторгнення. Зниження підтримки вступу до ЄС протягом року варто розглядати не як зростання антиєвропейських настроїв у країні, а в ширшому контексті втоми та розчарування суспільства через сповільнення темпів змін порівняно з початком повномасштабного вторгнення.

Європейський курс України підтримують у всіх макрорегіонах, але інтенсивність підтримки різна. У західних областях підтримка вступу до ЄС є найвищою (79%). У центральних підтримка також висока, хоча менш одностайна (62%). У південних та східних областях частка прихильників вступу до ЄС нижча, але навіть там ЄС залишається першим вибором порівняно з іншими опціями (44,5% і 38% відповідно). Водночас у Південному та Східному макрорегіонах більше тих, хто обирає не приєднуватися до жодного союзу (32% і 33%), а також більше тих, хто не визначився з відповіддю (19% і 24%).

Серед тих, хто вірить у перемогу України, підтримка вступу до ЄС дуже висока (73%). Водночас серед тих, хто не вірить у перемогу, підтримка ЄС становить лише 29%. У цій групі помітно більше тих, хто обирає не приєднуватися до жодного союзу (41%), а також більше респондентів, які не мають чіткої позиції з цього питання (23%).

Абсолютна більшість населення вірить у перемогу України у війні з Росією. Не вірить – 22%.

“Із тривалістю війни поступово знижується віра у перемогу. Впродовж  п’яти хвиль опитування спостерігається чітка динаміка зниження віри в перемогу у війні. Порівняно з серпнем цього року віра у перемогу знизилася з 73% до 63%, а порівняно з даними за грудень 2024 року падіння відбулося з 77%.

“Емоційна мобілізація, характерна для перших місяців повномасштабного вторгнення, поступово зміщується у бік раціонального аналізу ситуації, однак, попри це, серед населення зберігається внутрішня орієнтація на перемогу”, – резюмували соціологи.

Всеукраїнське опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року.
Методом face-to-face було опитано 2000 респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.
У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою  вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі, коли здійснювався відбір респондентів  за статево-віковими квотами.  Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року, за віком, статтю, типом поселення.     

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Читайте також:
У цьому році в українців дещо знизилася тривожність щодо майбутнього – домінує надія