“Не сідай на холодне – буде цистит”. Цю фразу багато українців, а особливо українок, чули ще з дитинства. Взимку, а особливо в умовах блекаутів, без світла й тепла, цей острах стає ще гострішим. Але чи справді холодна поверхня сама по собі спричиняє цистит, чи це лише побутовий міф? Чому саме в умовах холодів та постійного стресу лікарі фіксують більше скарг на проблеми із сечовим міхуром? Наскільки помічним при цій болячці є канефрон?Давайте розбиратися.
З медичної точки зору, цистит – це запалення сечового міхура, яке найчастіше має бактеріальну природу.
Це стан, коли слизова оболонка сечового міхура запалюється, через що з’являються:
У більшості випадків збудниками цієї болячки є бактерії, найчастіше E. coli.
Холод не є прямою причиною захворювання, адже він не створює інфекцію “з нуля”.
Проте лікарі наголошують: переохолодження може стати важливим пусковим механізмом для цієї недуги. Коли на холоді відбувається звуження судин, знижується місцевий кровообіг – відповідно, слабшає захист слизової оболонки сечового міхура. У цей момент бактерії, які вже можуть перебувати в організмі, отримують сприятливі умови для активного розмноження.
Тобто фраза про “сидіння на холодному” має під собою деяке раціональне зерно, але з важливим уточненням. Сам по собі холод не спричиняє цистит, однак він значно підвищує ризик його розвитку. Надто ж у людей, які вже мають хронічні проблеми сечовидільної системи або ослаблений імунітет.
Зимовий період породжує одразу кілька несприятливих чинників для здоров’я. Люди п’ють менше води – бо не відчувають спраги. Довше терплять із походом у туалет – через холод, незручність або відсутність умов. Частіше носять тісний одяг, який порушує вентиляцію. Усе це сприяє застою сечі та подразненню слизової.
Окрему роль відіграє і загальне зниження імунітету. Короткий світловий день, дефіцит вітамінів, хронічна втома роблять організм менш стійким до інфекцій. У такій ситуації навіть незначне переохолодження – наприклад, кілька годин у холодному укритті – може стати тим фактором, який “запускає” запалення.
Воєнне лихоліття суттєво змінило умови життя мільйонів українців, і це безпосередньо впливає на здоров’я. Тривале перебування в укриттях, де буває холодно й вогко, або ж ночівлі в неопалюваних квартирах під час блекаутів, перебої із водопостачанням, недотримання необхідної гігієни – усе це створює додатковий фон для загострення урологічних проблем.
До цього додається і фактор стресу. Доведено ж, що психоемоційне напруження впливає на імунну систему – робить організм більш вразливим до інфекцій.
У прифронтових районах ситуація ускладнюється ще й тим, що люди часто відкладають звернення до лікаря, намагаючись “перетерпіти” симптоми. Або лікар є недосяжним. У результаті – навіть легке запалення може швидко перейти в хронічну форму чи дати ускладнення.
Повністю уникнути холоду під час зими та війни навряд чи неможливо. Але знизити ризик циститу – цілком реально.
Лікарі радять звертати увагу не лише на тепло, а й на щоденні звички, які підтримують нормальну роботу сечового міхура. Важливо регулярно пити воду навіть у холодну пору року, не терпіти надто довго, якщо є потреба відвідати туалет. За можливості змінювати вологий або холодний одяг.
До базових рекомендацій належать такі:
Окремо слід сказати про ліки, які застосовують при циститі.
Тактика лікування залежить від причини захворювання та тяжкості симптомів. Найчастіше при бактеріальному циститі лікарі призначають антибіотики – зокрема препарати на основі фосфоміцину (наприклад, монурал), нітрофуранів або інших груп, підібраних індивідуально.
Як допоміжні засоби широко використовують фітопрепарати – наприклад, канефрон, який має протизапальну та сечогінну дію, допомагає зменшити біль і дискомфорт.
Але майте на увазі, що канефрон не знищує бактерії напряму, адже він не є антибіотиком.
При гострому бактеріальному циститі його зазвичай призначають разом з антибіотиком, а не замість нього. Цей препарат можуть призначати при легкому або початковому циститі; при хронічному циститі (для профілактики загострень); після курсу антибіотиків — для відновлення; якщо антибіотики тимчасово протипоказані. Але лише після консультації з лікарем!
Також можуть застосовуватися спазмолітики для зняття болю та засоби для підтримки мікрофлори.
Спеціалісти застерігають: самолікування, особливо антибіотиками, може призвести до ускладнень і хронізації процесу. Якщо симптоми не минають протягом одного-двох днів, або з’являється температура чи біль у попереку – звернення до лікаря є обов’язковим.
Матеріал публікується на правах реклами ℗
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!