Житиме в Одесі, бо схожа на Крим. 22-річний Дмитро 11 років мріяв вирватися з окупованого півострова: вдалося з третьої спроби

22-річний кримчанин Дмитро, який багато років намагався вирватися з окупації і потрапити на підконтрольну Києву територію України, з третього разу домігся успіху.

Про це йдеться в репортажі “Суспільного”.

Історія Дмитра набула публічності, коли про неї регулярно почав писати ексначальник штабу 12-ї бригади Нацгвардії “Азов” Богдан Кротевич.

Він же брав участь у спробах хлопця перетнути україно-молдовський кордон. Однак, як заявляв журналістам Кротевич, молдавські служби не впускали Дмитра на територію країни через російський паспорт. І тому одна зі спроб зірвалася, а хлопця депортували до Туреччини.

“Тільки три країни, які мають спільний кордон з Україною і не входять до Європейського Союзу: це Молдова, Білорусь і Росія. У Білорусі та Росії його одразу схоплять і посадять. Тому ми намагаємося це зробити через Молдову. З ЄС не вийде, тому що в нього паспорт російської окупаційної влади. Йому потрібна віза. А візу він отримати не може, тому що росіянам їх не видають. (…) У Кишиневі йому вже дали другу відмову. Не пояснюють насправді, чому. Тобто, основна проблема в транзиті”, — заявляв Кротевич.

За інформацією “Суспільного”, з українських документів у Дмитра було тільки свідоцтво про народження. Згідно з процедурою, для переходу українського кордону він мав отримати посвідчення на повернення. Але через нестачу даних для підтвердження особи йому його не видавали.

Через кілька днів, за словами Кротевича, до справи долучилося керівництво МВС України.

“Особисто міністр внутрішніх справ Клименко взявся за цю історію, за що я йому вдячний”, — сказав він.

Через кілька днів було вирішено повторити спробу.

“Дмитру дали лист на повернення, український консул у Молдові має його зустріти і супроводити до кордону”, — пояснив Кротевич.

Потім разом із журналістами він вирушив на КПП україно-молдовського кордону — ця спроба, нарешті, стала вдалою.

Дмитро вийшов у супроводі співробітника ДПСУ — після того, як перетнув прикордонну смугу й одразу попрямував до Кротевича. На обличчі хлопця застала розгублена посмішка.

“Якби не люди, які мені допомагали, я б напевно поїхав нелегально через кордон. Як хлопці зараз через Тису тікають з України, а я в неї рвався. Але через Тису я не можу. Мені довелося б через Дунай, а він набагато більший”, — жартівливо сказав хлопець журналістам.

За словами Дмитра, таким чином було закінчено шлях довжиною в 11 років окупації, півтора з яких пішли на пошук можливостей для повернення.

“Дуже важкий шлях був. Я, чесно кажучи, думав, що мене навряд чи впустять до Молдови. Але дуже радий, що зміг потрапити сюди, попри одинадцять років окупації. Я весь цей шлях їду, йду і в мене просто посмішка. Я на рідній землі”, — сказав хлопець

Він розповів, що подав документи на отримання українського паспорта і пройшов перевірки українських спецслужб.

“Пересуваюся я зі свідоцтвом про народження і з копією посвідки на повернення. До мене не пристають, ходжу вільно. Була перевірка від департаменту карного розшуку, від МВС. Поліграф пройшов. Він набагато кращий, ніж у ФСБ. Наприклад, якщо у ФСБ мені ставили, умовно кажучи, десять запитань, то тут довелося пройти по всьому моєму життю. І тривало це години три-чотири. Усе добре, я його пройшов, раз я тут”, — заявив Дмитро.

У МЗС України в коментарі журналістам розповіли, що Дмитро не міг отримати посвідчення на повернення в Україну через “відсутність належних відомостей і фактів, що підтверджують його особу”.

За українським законодавством, якщо людина досягла віку отримання паспорта, свідоцтво про народження громадянство не підтверджує. А документи на повернення видають тільки після ідентифікації. Її проводять на підставі даних з Єдиного державного демографічного реєстру, якщо ж їх немає — подають запит до Міграційної служби.

“За запитом Посольства України у Вірменії, міністерство юстиції підтвердило факт існування актового запису та видачу зазначеного свідоцтва про народження, але тільки з частковою відповідністю даних. Як додаткову інформацію Дмитро надав зображення паспорта родича. Утім, у базах даних демографічного реєстру таких документів не виявлено”, — заявили в зовнішньополітичному відомстві.

Ще пізніше стало відомо, що Дмитро все-таки отримав український паспорт. Він розповів журналістам, що влаштувався на роботу і планує спершу відвідати родичів у Дніпрі, а потім переїхати до Одеси.

“Це місце схоже на Крим, хоч там і не має гір, але є море. Я дуже сумую за морем, уже два роки його не бачив. Тому це буде, напевно, мій другий дім”, — підсумував хлопець.

3 листопада Богдан Кротевич розповів історію українця (з міркувань безпеки не називаючи його імені), який народився на тимчасово окупованих РФ територіях і не може повернутися додому через відсутність дієвого механізму ідентифікації українських громадян з окупованих територій.

За словами Кротевича, хлопець кілька років намагався через українські консульства в різних країнах отримати підтвердження громадянства і право на повернення. Незважаючи на наявність свідоцтва про народження та українського громадянства, запити залишалися без відповіді. Кротевич уточнює, що хлопець чує про певну “процедуру ідентифікації”, але за фактом її не існує.

“Це трагікомічно. Ви не знаєте, як діяти, тому що інструкцій немає. Стукаєте в усі двері. Хтось обіцяє допомогти — але все залишається у форматі «спробуємо, а там буде видно”, — говорив військовий.

Кротевич зазначав, що наразі в Україні немає єдиного відкритого механізму для ідентифікації громадян з окупованих територій, а між відомствами — МЗС, Мінсоцполітики, ДМС і Мін’юстом — немає координації.

“Іноді я думаю звернутися до МЗС Польщі, щоб з їхньою допомогою провести цього хлопця до українського кордону. Можливо, так і буде. Але хочеться, щоб десятки тисяч тих, хто залишився вірним Україні, отримали не тільки шанс, а й повну підтримку та супровід від своєї держави. Подивимося, що з цього вийде. Дякую за увагу”, — підсумував військовий.

Читайте також:
До України повернувся кримчанин Ярослав Баліцький, якого росіяни засудили до 20 років за “держзраду”