Другий Західний окружний військовий суд у Москві 3 вересня ухвалив вирок чотирьом українським військовополоненим, які, ймовірно, брали участь у спецоперації Головного управління розвідки Міноборони у 2023 році, коли вдалось знешкодити три стратегічні бомбардувальники Ту-22.
Про це пишуть “Медіазона” і ТАСС.
Підполковник Андрій Антоненко, капітан Андрій Куліш, молодший лейтенант Денис Ткаченко та сержант Олексій Мазуренко потрапили в полон у Брянській області РФ.
Антоненка засудили до 28 років позбавлення волі, з яких перші п’ять років він проведе у в’язниці, а решту — у колонії суворого режиму. Куліша й Мазуренка засудили на 26 років позбавлення волі, а Ткаченка — на 27.
Українських військовополонених також звинуватили в “замінуванні залізниці, ЛЕП і нафтосховища в глибині території”, а також у розміщенні безпілотників поблизу військового аеродрому Шайківка в Калузькій області РФ у серпні 2023 року.
Усього їх звинувачують у двох скоєних терактах і трьох епізодах підготовки до терактів, а також безліч менш тяжких звинувачень — від незаконного переходу кордону до зберігання вибухівки.
Правозахисники військових повідомили, що оскаржуватимуть рішення суду.
Видання “Медіазона” опублікувало останні слова полонених у суді. Вони наголосили, що захищали свою країну, виконували накази командирів, а від влаштованих ними диверсій не постраждав жоден росіянин — ні цивільний, ні військовослужбовець.
Так, Андрій Антоненко наголосив, що не вважає себе терористом і не згоден з тими звинуваченнями, які висунуті щодо нього. Він також додав, що виконував завдання на території Росії “керуючись і своїми патріотичними переконаннями, і своїм військовим обов’язком” – “для запобігання ударам по території своєї країни”.
“Я з сумом хочу сказати, що шкодую, що не всі учасники моєї групи вижили. Дехто загинув, а саме Бабій Олег і Мачулянський Андрій, а також Долматов Ілля помер у лікарні. Це гідні люди, мені шкода, що вони загинули, але така доля чекає, можливо… Така ситуація може трапитися з кожним військовослужбовцем на полі бою”, — сказав військовий.
Після того як його перебив суддя, він зачитав дещо змінені рядки з вірша Павла Тичини “Я утверждаюсь”:
Я є народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а слава знову розцвіла.
На запитання судді, про що вірш, Антоненко відповів: “Про глибоку любов до своєї країни”.
Андрій Куліш зазначив, що виконання ним операції “було частиною мого військового обов’язку, мого обов’язку як громадянина України й моєї роботи”.
Мазуренко ж розповів деталі виконання операції, наголосивши, що його керівництво не ставило цілей завдати шкоди або збитків цивільним громадянам.
“За допомогою диверсій ми повинні були завдавати шкоди військовій техніці, військовим об’єктам, об’єктам, які використовувалися військово-промисловим комплексом і Збройними силами Російської Федерації”, — сказав військовополонений.
Він наголосив, що, за даними української розвідки, всі об’єкти, яким намагались завдати школи, мали саме військове призначення.
Крім того, військові перед операцією запитували у керівництва, що їм робити, якщо вони зустрінуть цивільних на території РФ: “Наш командир дав чітку відповідь, що ми в контакт не вступаємо, ігноруємо, слідуємо маршруту руху”.
Мазуренко наголосив, що українські військові дотримувались цього правила протягом усього перебування у Росії, неодноразово потрапляючи в поле зору цивільних.
“Також хотілося б зазначити, що коли ми діяли на території Російської Федерації, спосіб носіння зброї був у нас відкритий, а саме у нас були на озброєнні карабіни М4А1, які перебувають на озброєнні нашого підрозділу”, — зазначив військовополонений.
До того ж українські військові пересувалися у військовій формі, камуфляж для якої був спеціально розроблений для українських Сил спеціальних операцій української армії й має назву MaWka.
“Хочу також звернути увагу на те, що в результаті моїх дій не постраждав жоден громадянин російської федерації, в тому числі військовослужбовець. І також жоден мирний об’єкт не постраждав”, — додав Мазуренко.
Фрагмент з останнього слова Андрія Антоненка на засіданні російського суду:
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!