Під тиском активістів з картонками Міноборони вже не хоче посилення відповідальності за СЗЧ та підтримує законопроєкт про військового омбудсмана

Після вуличних виступів громадськості щодо законопроєкту 13452, який повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення війсткової частини, його ініціатори в Міноборони переглянули свою позицію щодо необхідності ухвалення такого закону, а також погодилися на деякі інші вимоги активістів.

Це випливає з повідомлення пресслужби МОУ в суботу, 6 вересня.

“Міністерство оборони провело консультації з головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс…

Міністерство оборони України підтримує позицію Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.

Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.

Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами Верховної Ради. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – йдеться в повідомленні.

При цьому МОУ зголосилося на вимогу ухвалити закон про військового омбудсмана.

“Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону “Про Військового омбудсмана”, – ідеться також у повідомленні.

В СОУ зазначили, що законопроєктом передбачено: офіс військового омбудсмана стане допоміжним органом при президенті України, а сам військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:

• військовослужбовців усіх Сил оборони України;
• поліцейських, задіяних у бойових діях;
• іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
• інших категорій осіб, визначених законом.

“У Міністерстві оборони переконані, що створення нової для України інституції військового омбудсмана є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців”, – сказано в дописі.

Контекст

Нагадаємо, 4 вересня парламент в першому читанні підтримав законопроєкт 13260 про відповідальність за СЗЧ. Громадські активісти і військові сприйняли його як “закручування гайок”, відтак у Києві відбулася акція протесту.

Однією з ініціаторок протесту стала колишня бойова медикиня, ветеранка ЗСУ Аліна Сарнацька.

Протестувальники на одноразовій акції “з картонками” вимагали схвалили законопроєкт про військового омбудсмена; не ухвалювати законопроєкт №13260, який посилює кримінальну відповідальність за самовільне залишення частин, та законопроєкт №13452, що має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання або випробувальний термін.

Читайте також:
На Майдані Незалежності протестують проти законопроєкту, який посилює покарання для військових