Свириденко презентувала план дій нового уряду України: ЩО ПО ОБОРОНІ

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко представила проєкт програми дій уряду, який містить 12 стратегічних ініціатив, серед яких оборона, євроінтеграція, антикорупція, реформи, відбудова і зимова стабільність.

Про це 18 серпня повідомляє “Суспільне”.

12 пріоритетів уряду Юлії Свириденко. Інфографіка КМУ

Оборона і безпека

• Залучення додаткового фінансування від партнерів для виробництва зброї і забезпечення армії;
• не менше 50% коштів на озброєння витрачається на закупівлю української зброї;
• трансформація сил оборони;
• єдина політика будівництва фортифікацій і захисних споруд, радіоелектронної боротьби і захисту неба;
• масштабування внутрішнього виробництва за датською моделлю;
• запуск Defence City та розвиток інновацій;
• покращені умови служби.

“Нам також важливо, щоб не менше 30% коштів, які виділяються з бюджету, були направлені на українських виробників. Нам потрібно монтувати данську модель… Ми плануємо, що такі проєкти будуть запущені до середини 2026 року”, ‒ сказала Свириденко.

Вона наголосила, що сфера озброєння потребує спеціальної підтримки держави.

За словами Свириденко, потрібно оновити контракти з військовослужбовцями: “З кращими умовами і з додатковою мотивацією”.

Міністерство оборони має у 2025-2026 роках зосередитись на розвитку власної оборонної індустрії включно з її оптимізацією та інтеграцією, покращенні умов служби військовослужбовців, а також на трансформації Сил оборони та цифровізації низки процесів.

Як сказано в проєкті Програми дій уряду, 50% закупівель для потреб війська має покриватися внутрішнім виробництвом. Також має бути забезпечена незалежна, швидка, якісна і доступна військовим підрозділам космічна розвідка; має бути цифровізований облік військовослужбовців, логістики і фінансів.

Передбачається об’єднання Агентства оборонних закупівель та Державного оператору тилу, запуск Defense City (правовий режим для пільг та фінансування виробників) та платформи взаємодії з постачальниками DOT.Chain, відкриття приватному сектору військових технологій.

“Ми будемо просити народних депутатів підтримати ці ініціативи. І сподіваюся, що цей законопроєкт буде реалізований в найближчі тижні роботи Верховної Ради. Ми запроваджуємо сучасну систему оборонного планування та управління і до кінця 2026 року корпусна структура, вона має запрацювати повноцінно”, ‒ сказала прем’єрка.

Детально по обороні

Видання LB.ua цитує конкретні операційні цілі.

Операційна ціль “удосконалення стратегічного та оборонного планування” передбачає досягнення не менше 60% операційної готовності до кінця 2026 року для інтегрованої протиповітряної (ППО) та протиракетної (ПРО) оборони. Плани фортифікації та антидронового захисту до цього мають бути реалізовані на 90% на пріоритетних (загрозливих) напрямках і на 80% на всіх інших.

Операційна ціль “кадрова політика, мобілізація і рекрутинг” передбачає до кінця 2025 року внесення змін до положення про військово-лікарську експертизу, щоб мінімізувати випадки потрапляння до Сил оборони непридатних до служби, а також створити систему охорони психічного здоров’я військовослужбовців та їх родин. Також до цього часу ставиться мета розробити новий контракт для військовослужбовців з розширеними умовами та новими мотиваційними чинниками, удосконалити процедури бронювання військовозобов’язаних зі створенням електронних кабінетів підприємств, а також провести інституційний аудит професійної військової освіти.

До кінця 2026 року планується забезпечити щомісячне укладення 3 тис 500 контрактів на військову службу з громадянами України, 1 тис контрактів з іноземцями та особами без громадянства та прямої мобілізації 2 тис 500 громадян України у визначені підрозділи.

В рамках операційної цілі “розбудова міжнародних коаліцій, прозорість допомоги та фінансування” поставлена мета – до кінця поточного року провести аудит міжнародних домовленостей і зобов’язань партнерів, забезпечити фінансування українського оборонно-промислового комплексу партнерами мінімум на $5 млрд, інтегрувати Україну в Європейську програму інвестицій в оборону, Європейський оборонний фонд і ініціативу SAFE.

Операційна ціль “модернізація військово-промислової політики” передбачає запуск пілотних спільних виробництв за кордоном (Данія, Нідерланди тощо) та погодження Drone Deal з США до грудня 2025 року. До кінця вересня поточного року планується укласти ліцензійні договори з вітчизняними виробниками дронів-перехоплювачів, до кінця жовтня – запровадити програми держпідтримки підприємств ОПК через механізми фінансового лізингу та звільнити від ввізного мита та ПДВ товари для виробництва оборонної продукції, що ввозиться на заміну знищеної.

Операційна ціль “оборонні закупівлі, фінансове управління та контроль у сфері закупівель” передбачає делегування повноважень для оборонних закупівель (у тому числі для використання донорських коштів через АОЗ) до жовтня поточного року, а до грудня – введення в промислову експлуатацію Реєстра зброярів.

В рамках операційної цілі “цифрова трансформація Сил оборони” передбачається до грудня запровадити сервіси, які зменшать навантаження на ТЦК на 15%, почати впровадження електронного обліку причин втрат техніки та особового складу, завершити цифровізацію процесу евакуації за допомогою Медичної інформаційної системи ЗСУ. До кінця вересня 2026 року має бути запущений Реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів і закриту електронну систему оборонних закупівель, інтегровану з DOT Chain (Defenсe), частка закупівель у системі має становити не менше 60%, не менше 90% військовослужбовців мають бути постійними користувачами “Армія+”; система “Резерв+” має забезпечувати не менше 80% звернень.

Операційна ціль “Посилення протиповітряної/протиракетної оборони” передбачає прийняття постанови щодо використання аеродромів державної авіації в умовах воєнного стану вже в поточному році. До кінця березня 2026 року планується ввести в дію архітектуру інтегрованої ПВО/ПРО на базі стандартів НАТО, а до кінця вересня створити суцільне радіолокаційне поле на пріоритетних напрямах і розгорнути не менш як 29 додаткових РЛП/постів.

Операційна ціль “впровадження технологічних геймченджерів” передбачає впровадження до кінця грудня поточного року технології тактичної розвідки, дистанційної взаємодії та евакуації, які забезпечать зменшення втрат особового складу вдвічі порівняно з аналогічними періодами активних бойових дій 2024-25 років. До кінця вересня 2026 року планується розгорнути бойові комплекси та автоматизовані системи управління вогнем у 80% маневрових бригад і довести частку уражень автономними/дистанційно керованими засобами у структурі вогневого впливу на 10%. До кінця наступного року автономні системи ураження, рішення зі штучного інтелекту, засоби радіоелектронної боротьби, аерокосмічна розвідка та гейміфікація управління мають бути інтегровані в єдину цифрову екосистему управління боєм.

Євроінтеграція

За словами прем’єрки, йдеться про прискорення євроінтеграції та підготовка до переговорів про повноцінний вступ до ЄС.

• Готовність відкрити всі 6 кластерів переговорів про вступ до ЄС;
• розширення міжнародної економічної інтеграції;
• запуск е-Суду, е-Акцизу, онлайн-моніторингу та цифровізації ліцензування грального бізнесу, ЦНАП 2.0.

“Ми рухаємося до ЄС через реформи, через відкриття ринків та інтеграцію в Європейську систему безпеки. Ми до кінця року завершуємо ключовий етап. Спільно з Єврокомісією проводимо офіційний аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС і ми будемо готові розпочати переговори про вступ за всіма 6 кластерами”, — сказала Свириденко.

Антикорупція

Прозорість системи через цифровізацію:

• Запуск е-Суд та е-Акциз;
• підвищення якості адмінпослуг через ЦНАП 2.0;
• впровадження онлайн-моніторингу ліцензування грального бізнесу;
• оновлення Митного кодексу.

“Ми прагнемо встановити прозору, швидку та безпечну взаємодію держави з громадянином і бізнесом. Для цього впроваджуємо дорожні карти з ЄС та запускаємо новий Митний кодекс. Також додаємо нові цифрові сервіси – е-Нотаріат, е-Суд, ЦНАП 2.0, які знижують корупцію та підвищують ефективність взаємодії з державою”, — сказала Свириденко.

Добробут

Підтримка соціально незахищених людей та розвиток прифронтових територій:

• Програма компенсації за втрачене житло для ВПО;
• акумулюємо 25 млрд грн у 2025 та понад 50 млрд грн у 2026 на ключові потреби громад;
• запровадження комплексної програми підтримки прифронтових регіонів;
• індексація та розвиток соціальних і пенсійних програм.

Ветеранська політика

Надання комплексної підтримки захисникам і захисницям:

• Масштабування мережі центрів для ветеранів;
• покращення реабілітаційних послуг та фінансової підтримки;
• запуск зручних сервісів у “Дії” для військових та ветеранів.

Макрофінанси та реформи

Забезпечуємо стабільність бюджету та проводимо системні зміни у фінансовій сфері

• Забезпечення 37 млрд доларів макрофінансової допомоги на 2026–2027 роки;
• здійснення аудиту видатків та детінізація економіки;
• забезпечення нових програм фінансування від міжнародних партнерів;
• виконання зобов’язань за програмами підтримки.

Як повідомив на презентації міністр фінансів Сергій Марченко, Україна потребує 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів.

“На 2026 рік ми очікуємо продовження бойових дій. Це відповідним чином передбачає нашу потребу, яка складає 45 мільярдів доларів. На сьогодні ця потреба повністю не покрита, ми ведемо переговори з нашими ключовими партнерами. Це країни G7, це Європейський Союз. І я думаю, що разом з МВФ, нашими ключовими союзниками ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати”, — сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Бізнес

• Мораторій на перевірки бізнесу на 5 років;
• прискорена приватизація;
• стимули для виробництва в Україні;
• залучення приватного сектора в інфраструктуру та відновлення;
• відкриття ринків та експорт, дерегуляція, інвестфонди (з США та ЄС).

“Нам дуже важливо, щоб бізнес не відчував тиску і, власне, тому і було оголошено про мораторій на перевірки правоохоронних органів. Нам потрібно ще більше дерегуляції, і ми тут дуже відкриті в частині ваших запитів і пропозицій”, — сказала Свириденко.

За словами очільниці уряду, підприємці можуть подавати свої пропозиції секторально.

“Ми збираємо і акумулюємо ініціативи, і зараз готуємо закон, який будемо подавати в парламент на наступну сесію. Йдеться про скасування застарілих або надмірних регуляцій, щоб дати можливість бізнесу працювати вільно і спокійно”, – сказала вона.

Здоров’я та спорт

• Програма раннього виявлення та профілактики неінфекційних захворювань
• медична інфраструктура, реабілітація, протезування, кадрове забезпечення й умови роботи, зокрема в селах та на територіях, де ведуться бойові дії;
• європейська модель спорту;
• спортивна наука;
• молодіжна політика;
• утвердження ідентичності.

Освіта та наука

• Реформа оплати праці педагогів;
• безоплатне шкільне харчування;
• технології для онлайн та дистанційна освіта;
• реформа професійної освіти та фінансування науки.

Відбудова

• Створення Фонду Відновлення та комплексного Плану Відновлення України;
• великі інфраструктурні проєкти, відновлення житла, логістики та інфраструктури, проєкт “комплексне відновлення”, звʼязок з регіонами та кожною громадою;
• реформа управління публічними інвестиціями (PIM) і Єдиний проєктний портфель (SPP);
• спеціальні програми для повернення українців – житло, робота та соціальна підтримка;
• запуск множинного громадянства.

Культура

• Відновлення та збереження культурної спадщини, інституціоналізація пам’яті;
• створення цифрових копій пам’яток культури та музейних експонатів;
• стимулювання розвитку креативного підприємництва та стійких інституцій культури.

Зимова стабільність

• Безпека критичної інфраструктури від дронів та ракетних ударів;
• енергетична та фізична безпека громадян і бізнесу;
• гарантувати безперебійне енергопостачання для громадян і бізнесу протягом опалювального сезону 2025/2026;
• стійкість цифрової інфраструктури.

За словами Свириденко, Україна має накопичити 13,2 мільярда кубометрів газу у підземних сховищах до початку опалювального сезону 2025-2026 років. З цього обсягу 4,6 мільярда кубометрів або 35% планується імпортувати.

Також планується до кінця року збудувати додаткові 350 мегаватів потужностей електрогенерації.

Прем’єр-міністерка закликала “експертів, громадськість і всіх небайдужих” долучитися до обговорення проєкту та поділитися пропозиціями, щоб допомогти “удосконалити цей план”.