Росії дали по руках в Африці. В Анголі заарештували російських політтехнологів – звинувачують в організації заворушень

Дмитро Яцюк,
журналіст та блогер

Кримінальна поліція Анголи (SIC) заарештувала в Луанді двох громадян росії, Ігора Рактіна та Лева Лакштанова, за наявності “вагомих доказів” їхньої злочинної діяльності, а саме – підробки документів, тероризму та фінансування тероризму.

У пресрелізі, поширеному SIC, зазначається, що національне управління боротьби з корупційними злочинами та оперативний центр SIC, у координації з іншими оборонними та безпековими органами цієї країни на півдні Африки, здійснили арешт трьох громадян Анголи, в межах розслідування, яке проводилися відповідно до ордерів на арешт, виданих генеральною прокуратурою.

Окрім цього, 7 серпня в Луанді було заарештовано двох громадян росії, які були ідентифіковані як Ігор Рактін, 38 років, та Лев Лакштанов, 64 років. Обидвох росіян ангольська сторона серйозно підозрює у скоєнні різних злочинів, як-то утворення злочинної спільноти, підробка документів та фінансування тероризму. За даними правоохоронців, росіяни вдалися до вербування та фінансування громадян Анголи для виготовлення пропагандистських матеріалів та поширення неправдивої інформації у соціальних мережах, сприяння демонстраціям та вчиненням мародерства.

Ангольська поліція вказує на те, що арешт росіян є результатом розслідування, яке виявило, що заарештовані особи пов’язані з міжнародними злочинними організаціями, котрі діють в Африці та займаються розробкою дезінформаційних і пропагандистських кампаній у соціальних мережах, на передвиборчих етапах або вже під час виборчих кампаній, прагнучи вплинути та змінювати результати цих виборчих перегонів.

SIC інформує, що під час затримання “злочинної спільноти” у росіян вилучили речові докази – комп’ютери, карти пам’яті, зовнішні жорсткі диски, флешнакопичувачі, кілька мобільних телефонів, SIM-картки, пропагандистські книги та брошури, а також квитанції про фінансові перекази, що використовувалися для скоєння злочинної діяльності.

Також у затриманих вилучили грошові суми у доларах США, ангольських кванзах та російських рублях. За інформацією SIC, долари та кванзи використовувалися зловмисниками для фінансування політичних демонстрацій в ангольських провінціях Луанда та Бенгела.

Після виконання усіх формальностей затримані росіяни та ангольці були передані генеральній прокуратурі країни для подальшого судового розгляду. Поки триває розслідування у цій карній справі.

Своєю чергою, генеральна прокуратура прийняла рішення про тимчасовий арешт і тримання під вартою всієї групи обвинувачуваних. Тож вони перебувають у знаменитій луандійській тюрмі “Сан-Паулу”.

Відомо, що в рамках того ж розслідування, SIC заарештувала ангольського журналіста Амор Карлуш Томе, співробітника Ангольського громадського телебачення (TPA), та двох інших громадян Анголи – Каетану Агостіню Мухонго Капітау (Каетану Капітау) та Олівейра Франсішку, більш відомого, як Олівейра.

Реакція москви щодо затриманих в Африці росіян

Аналізуючи інформацію, яка надходить від джерел з Анголи, можна припустити, що маємо справу з випадком, у якому Москва, невдоволена офіційною позицією Анголи (і щодо незаконної війни росії проти України, і взагалі), прийняла тактичне рішення щодо акцій для дестабілізації внутрішньої ситуації в цій африканській країні. Проміжна мета – отримати глобальну вигоду від цієї нестабільності та спробувати, наприклад, привести до влади кандидатів, які були б більш лояльні до Москви, аніж оточення чинного президента Анголи Жоау Лоуренсу.

Ангола на мапі Африки

Відомо, що російські дипломати намагаються докладати максимальних зусиль для звільнення своїх затриманих політтехнологів та вивезення їх з Анголи.

Політтехнологів у буцегарні вже відвідав посол росії в Анголі Владімір Тараров.

Розповідають, що російські дипломати активно “заносять” конверти у провідні ангольські медіа з проханням “забути” та нічого, або якомога менше, писати про арешт політтехнологів.

У російському сегменті інтернету також практично повний мовчок щодо арешту Рактіна і Лакштанова, якщо не рахувати невеличкого тексту в анонімному монархічному телеграм-каналі під назвою “Бєлая росія“. У тексті, не називаючи імен, ідеться про арешт росіян, який пов’язано нібито з конкуренцією між рф та США для отримання вигод від контролю над природними ресурсами Анголи.

Президент Анголи Жоау Лоуренсу. Фото: Opais

Починаючи з середини 2023 року Ангола переживає період явної політичної нестабільності, пов’язаної з непопулярним рішенням уряду скоротити субсидії на пальне, що, у свою чергу призвело до різкого зростання цін на бензин. Урядове рішення було спрямоване на скорочення державних витрат на тлі падіння доходів від експорту нафти.

Останні масові протести розпочалися зі страйку водіїв маршрутних таксі, викликаного підвищенням на третину цін на дизельне пальне, в рамках урядової політики щодо скорочення паливних субсидій. Масштабні демонстрації швидко поширилися країною.

У цій ситуації керівна, умовно “ліва” партія Анголи – МПЛА, яка незмінно керує країною із 1975 року, не лише частково втрачає свою популярність, а й переживає розшарування та посилення внутрішніх відцентрових рухів, коли всередині партії посилюються різні “ухили”. Цілком реально припустити, що російські політтехнологи були запрошені в Анголу, за згодою москви, для ідеологічного посилення однієї з таких груп, орієнтованої на росію. А також для передачі “ноу-хау” гібридних війн, які російські PR-структури почали використовувати не лише на пострадянському просторі, а й у країнах Африки, Азії та Латинської Америки.

У будь-якому разі, буде цікаво спостерігати за перебігом ситуації з арештом росіян в Анголі, яка у даний момент до певної міри є політично непередбачуваною. На сьогодні цілком ймовірні два сценарії: як відкритий суд над російськими політтехнологами в Луанді, так і певний “договірняк”, за результатами якого московити будуть звільнені, а кремль пообіцяє більше не впливати на ангольську внутрішню політику.

Також можна очікувати, що ситуація ймовірно призведе до погіршення стосунків між Луандою та Москвою. А це дає Україні шанс хоча б частково зайняти нішу в співробітництві з Анголою.

До відома: коли Генеральна Асамблея ООН 24 лютого 2025 року ухвалила українську резолюцію щодо третьої річниці російської війни “Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні”, Ангола звично “утрималася”. Так само вона голосувала і в 2022 році. “Утримується” Луанда в ООН і з питань Криму.

Читайте також:
Глава МЗС України вперше в історії — з візитом в Анголі