Олена Дума подала у відставку з посади голови АРМА

доповнено

Голова Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума написала заяву про звільнення.

Про це вона сама повідомила у фейсбуці.

“Сьогодні офіційно вступив в силу закон про посилення інституційної спроможності АРМА. Тому важливо зробити це саме у цей день”, – пояснила вона.

Дума обіймала посаду очільниці АРМА з червня 2023 року. У своєму дописі вона заявила, що за цей час вдалося змінити негативну репутацію установи, абревіатуру якої “ще два роки тому ніхто б не розшифрував”:

“Орган, який мав максимально негативну репутацію та відʼємний коефіцієнт корисної дії — нарешті став демонструвати результати: мільярдні надходження до держбюджету, прозорі механізми роботи через Prozorro та Prozorro.Продажі, максимальна відкритість до медіа і суспільства, розширення міжнародної співпраці, ідентифікація усіх активів, відкриття та початок модернізації Реєстру арештованих активів”.

“Сьогодні АРМА — економічна зброя проти ворога і злочинців… перше місце в світі по розшуку активів”, – написала Дума.

Вона пояснила, що подала заяву про звільнення, щоб забезпечити незалежність майбутнього міжнародного аудиту агентства.

І повідомила, що в останній її день на посаді агентство перерахувало ще 16 млн грн до держбюджету – від управління конфіскованою “трубою Медведчука”.

ОНОВЛЕНО

Кабінет міністрів на своєму засіданні 30 липня звільнив Олену Думу з посади голови АРМА.

“Сьогодні на засіданні Кабміну звільнили голову агентства. Дала доручення терміново запустити новий конкурс”, – повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, до конкурсної комісії увійдуть представники уряду та міжнародні партнери, які підтримують Україну в антикорупційній сфері.

Читайте також:
Уряд призначив Олену Думу головою АРМА. Активісти кажуть, що вона повʼязана з підозрюваним у держзраді нардепом Деркачем

Що передувало

27 липня президент Володимир Зеленський підписав два євроінтеграційні закони – про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та про факторинг, які є частиною зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility.

Закон про реформу АРМА був внесений на розгляд Верховної Ради 10 лютого 2025 року і вже 12 лютого ухвалений за основу з доопрацюванням положень. У другому читанні та в цілому парламент ухвалив його 18 червня, а 15 липня документ відправили на підпис главі держави.

25 липня стало відомо, що черговий, четвертий у 2025 році транш фінансової допомоги Україні у рамках механізму Ukraine Facility, який українська влада запросила ще у червні, буде наданий у меншому обсязі, ніж планувалося (Єврокомісія рекомендувала надати 3,05 млрд євро замість повного траншу в розмірі 4,5 млрд), оскільки Україна не виконала 3 з 16 реформ, обіцяних Європейському Союзу.

Однією з трьох невиконаних реформ є саме реформа АРМА. Вона передбачає нові вимоги до очільника агентства, конкурс за участі міжнародних експертів, прозорі правила управління та контроль за передачею активів тощо.

Читайте також:
Єврокомісія вітає реакцію Києва на зауваження щодо обмеження незалежності НАБУ і САП