“Календар обстрілів” за травень 2025: “шахеди” стали влучати удвічі більше. ІНФОГРАФІКА

У травні, як і у квітні 2025 року, були дні, коли Росія не вчиняла масованих обстрілів території України ударними дронами. Водночас у цей місяць кількість влучань “шахедів” зросла майже удвічі.

Про це повідомляє “Новинарня“, проаналізувавши щоденні зведення пресслужби Командування Повітряних сил ЗС України.

“Новинарня” зробила інфографіку – “Календар обстрілів” із відповідним тегом, яка ілюструє цю статистику.

“Вихідних днів” для “шахедів” було два: 9-10 травня, коли Путін оголосив так зване “парадне перемир’я” на три дні (8.05 дрони все одно літали).

Клацніть для збільшення:

Додавши цифри з повідомлень КПС, маємо таку статистику.

• Під час масованих обстрілів у травні Росія застосувала проти України 4126 засобів повітряного нападу (ракет і дронів). Тобто в середньому 133 за добу. Та 142 за одну атаку.
• При цьому противник атакував щонайменше 4003 безпілотниками різних типів, включно з дронами-імітаторами.
  Це на 1527 дронів більше, ніж у квітні (2476), але на 125 менше, ніж у березні (4198).
• Середня витрата всіх БПЛА на одну масовану атаку – 138. У квітні цей показник становив 91,7, у березні – 135, у лютому – 139,5.
  Інтенсивність дронових ударів РФ у травні лишалася на стабільно високому рівні.
• Загалом знешкоджено 3289 дронів, із них збито/виведено з ладу – 1852 (у квітні – 1198, у березні – 2435, у лютому – 2209, в січні – 1598).
  В середньому за атаку збивалося 63,8 дрона (при 44,4 – у квітні, 78,5 у – березні та 79  у лютому).
• Не досягли цілей (локаційно втрачені) 1437 дронів-імітаторів. У квітні таких було 900, у березні – 1386, у лютому – 1593.
  Тобто Росія знову нарощує також кількість “обманок”.
• Відповідно, у квітні досягли цілей 714 (!) російських БПЛА – “шахедів”, “гераней” тощо. У квітні влучними були 378 ворожих ударних дронів оперативно-тактичного рівня, у березні – 377, в лютому – 105.
  Як бачимо, показник “шахедних” влучань за минулий місяць зріс майже удвічі.
• Якщо в лютому знаходили ціль менш як 4 “шахеди” за добу, в березні – 12, у квітні – 14, то у травні – в середньому вже 24,6 (!) влучання за одну атаку.

Днями, коли Україна переживала наймасовіші повітряні атаки, минулого місяця були:

• 25 травня – 367 засобів повітряного нападу (з них 298 дронів),
• 26 травня – 364 (з них 355 дронів),
• 18 травня – 273 (всі 273 дрони),
• 24 травня – 264 (з них 250 дронів).

Сили протиповітряної оборони знешкоджували найбільше дронів за добу 26 квітня (288, із них 55 були локаційно втрачені).

У березні була одна доба, коли ППО збила всі зафіксовані ударні дрони. Це 13.05 (щоправда, “шахедів” тоді летіло тільки 10). У квітні, нагадаємо, такий день теж був один, у березні – три.

Проте одразу 53 “пропущених” ударних дронів маємо 5 травня (63 знешкоджених зі 116-ти).

Ракетні удари: статистика

У травні зафіксовано дві доби з масованими ракетно-дроновими атаками (якщо рахувати такими ті дні, коли до дронів додавалися 10+ ракет різних типів). А загалом днів, коли Росія завдавала ракетних ударів – більших чи менших, обліковано 13 (у квітні – 7).

24 травня вдалося знищити 6 із 14 балістичних ракет “Іскандер-М”/KN-23.

25 травня було збито 45 крилатих ракет Х-101 і “Калібр” із 55-ти, локаційно втрачено дві з чотирьох КАР Х-59/69. Не вдалося того дня знешкодити всі 9 балістичних ракет та ще одну крилату Х-22.

Загалом за травень рашисти випустили по Україні, згідно зі щоденними звітами КПС:

• 64 крилаті ракети  Х-101 і “Калібр”
• 47 балістичних ракет “Іскандер-М” та/або KN-23,
• 8 керованих авіаракет Х-59/69,
• 2 ракети С-300,
• 1 крилату ракету протикорабельну Х-22.

Що стосується балістики, то було збито 8 із 47-ми таких ракет.

Для порівняння: у квітні ворог застосував по території України 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23/іншого типу (збито – також 8).

Читайте також:
Повітряні сили показали, як пілот МіГ-29 знищує російського “шахеда”. ВІДЕО

Нагадаємо, ефективність шахедних атак РФ віднедавна помітно зросла. Чому так?

Якщо раніше російські війська запускали по Україні сотні дронів-камікадзе типу “Shahed” хаотично, розпорошуючи атаки по різних регіонах, то віднедавна їхня тактика зазнала змін. Ворог зосереджує удари на окремих містах, використовуючи безпілотники як “зграю”, що одночасно атакує одну ціль. Це суттєво ускладнює роботу українських сил протиповітряної оборони, перенавантажуючи системи ППО. Як наслідок, збільшується кількість влучань і масштаб руйнувань.

Приземлений російський “шахед”. Фото: КПС ЗСУ

Дронові атаки на Харків, Дніпро, Кропивницький, Одесу, Запоріжжя, та й на краще захищений Київ показують, що така тактика приносить певний результат.

“Як саме працює тактика «зграї»? Безпілотники рухаються на різних висотах: частина летить дуже низько, інші ж піднімаються високо, що ускладнює їхнє виявлення радарами та знищення силами ППО.

Наприклад, під час нічної атаки на Одесу 21 березня російські дрони спочатку маневрували над морем, після чого одночасно піднялися на висоту понад 2 км і різко пікірували до цілі, розганяючись до 80-90 м/с. Через таку траєкторію польоту збити їх із землі було майже неможливо. Водночас точність ударів суттєво падала, але окупантів це не хвилює — їхня мета не точкові удари, а тактика терору.

Як саме виглядала ця атака? Спочатку група дронів збиралася над морем на висоті близько 2 тисяч метрів. Далі вони почергово атакували ціль із двохвилинним інтервалом, рухаючись групами по 6-8 одиниць. Після цього понад 10 безпілотників одночасно спрямувалися на об’єкт, а ще троє заходили хвилями, добиваючи ціль з таким самим проміжком у дві хвилини. Потім дрони, маневруючи на відстані 3-5 км від берега, різко змінювали висоту – з 500 м піднімалися до 2 500 м, а перед самою ціллю пікірували, розганяючись до 300 км/год. Через такі маневри час на реакцію української ППО був критично обмеженим, а ефективність збиття зменшувалася”, – пише “Укрінформ”.

При цьому мобільні вогневі групи, оснащені переважно великокаліберними кулеметами типу ДШК та M2 Browning, фізично не можуть дістати “шахеди-136”, котрі атакують із висоти 2-2,5 км. Це ще більше ускладнює боротьбу з ворожими безпілотниками та вимагає нових підходів до протиповітряної оборони.

Читайте також:
Не той Hwasong. Корейські ракети KN-23 на озброєнні Росії значно вдосконалилися, але все одно масово вбивають цивільних: висновки експертів