Військові 34-го окремого мотопіхотного батальйону “Вовкодави” 57-ї окремої мотопіхотної бригади показали свіжі фото міста Вовчанська Харківської області, на який рівно рік тому російські окупанти почали наступ.
Відповідні світлини у суботу, 10 травня, оприлюднили на сторінці “Вовкодавів” у фейсбуку.
“Рівно рік тому росіяни розпочали наступ на Вовчанськ. Окупанти всю ніч обстрілювали місто артилерією, ракетами та авіабомбами, а зранку розпочали штурмові дії. 10 травня 2024 року 34 Окремий мотопіхотний батальйон “Вовкодави” прийняв бій”, – йдеться в повідомленні.
Як розповів командир “Вовкодавів” на прізвисько Фартовий, батальйон спочатку стояв у населеному пункті Тихе, на східній околиці Вовчанська.
“Ми зупинили противника і навіть проводили наступальні дії. Потім було ухвалене рішення перекинути нас у саме місто Вовчанськ. І з того моменту ми вже як стали у Вовчанську, так і стоїмо більше як десять місяців. За цей час ми не втратили позицій, батальйон тримає свій район оборони. Далі була масштабна операція зі звільнення Агрегатного заводу у Вовчанську. Після звільнення заводу ми провели зачистку, і він також перейшов у нашу смугу відповідальності”, – зазначив командир батальйону.
За цей рік місто практично зрівняли з землею. До того складні умови міського бою перетворилися на майже неможливі. Оборону доводиться тримати в руїнах.
“Від будинків залишилась цегла, уламки бетону. Під ним – нори. Це війна в норах. Ми в норах, окупанти в норах. Бачимо рух противника, піхота виходить і розстрілює їх. От і вся тактика. Все просто і складно водночас”, – каже комбат.
Техніка в місто не заїжджає, робота артилерії обмежена. У цих умовах на передній план виходить піхота.
“Де немає піхотинця – там немає фронту. Тут працює піхота, всі інші підрозділи працюють на неї. Ти можеш бути супер класним дронщиком, але якщо перед тобою немає піхотинців, які будуть тримати противника, то який з того толк, що ти класно літаєш чи стріляєш з “Джавеліна”. Акцент на піхоті, найбільше уваги піхоті, тому що піхота переносить найбільший тягар війни”, – каже Фартовий.
Противник щодня проводить штурмові дії, безрезультатно намагаючись протиснути оборону ЗСУ. Лише з початку цього року, за чотири місяці, Вовкодави “знешкодили” більше ніж 500 окупантів.
“Я думаю, це в них така свідома тактика. Сидить, наприклад, на нашій позиції, три бійці. Вони роблять накати. Перший – подохли, другий – подохли… І так продовжують і з розрахунку на те, що якийсь кацап таки дійде і застрибне. Все одно ж йде якась стрілянина, перекидання гранатами, самі бійці виснажуються. А інколи російські командири своїх начальників дурять, що хтось зайшов, і просять людей на закріплення з розрахунку, що ще когось дадуть, щоб спробувати “дожати”. Поки ми їх тут тримаємо – ми захищаємо наступні населені пункти. Ми “затягуємо” на себе сили окупантів, які намагаються нас вибити. Цим вони десь ослаблюють фронт, і інші підрозділи – штурмові, десантні, десь просуваються на інших напрямках. А ми тут стоїмо. Така у нас робота”, – додає Фартовий.
За його словами, Вовчанськ став для росіян м’ясорубкою, в яку вони постійно закидають нове м’ясо, доводячи, що людські життя для них – ніщо. Окупанти рівняють колись красиве промислове місто із землею, доводячи, що все, що їм потрібно – територія.
“Ми будемо гризти цю дику зграю стільки, скільки буде потрібно, помстимося за кожний знищений будинок та зруйноване життя”, – додали в батальйоні.
Читайте також:
У ГУР розповіли, як їхні “специ” відбили побратимів із полону росіян прямо на полі бою. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!