Колишній військовослужбовець полку “Азов” Станіслав Єрмаков, затриманий контррозвідкою СБУ за підозрою у державній зраді, планував підпалити музей Степана Бандери в селі Старий Угринів Івано-Франківської області ще у грудні 2021 року.
Прикметно, що він свого часу виїхав з тимчасово окупованого Криму, воював за Україну, а потім почав працювати на російські спецслужби та проводити диверсії в українському тилу.
Про це йдеться в матеріалі “Радіо Свобода” “Перше завдання – підпалити музей Бандери»: як колишній “азовець” працював на Росію”, який опублікований 28 квітня.
Так, журналісти розповіли історію двох громадян України, які добровільно вирішили працювати на Росію. Станіслава Єрмакова і Миколу Топала звинувачують у державній зраді, здійсненні злочину, організованою злочинною групою за попередньою змовою, а також у незаконному поводженні з вибуховими речовинами і вогнепальною зброєю.
Перший – колишній військовослужбовець полку “Азов”. Другий – ще недавно столичний студент.
Звела цих людей разом киянка Євгенія Більченко – колишня викладачка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, яка незадовго до великої війни зі скандалом поїхала в Росію і весь цей час публічно підтримує російське вторгнення в Україну.
Так, Єрмаков причетний до диверсій в Одесі в 2024 році.
«Був куратор, людина з російських спецслужб. Наприкінці січня він зв’язався через наш канал зв’язку і сказав, що у Росії почалося багато пожеж, багато чого горить і треба давати відповідь», – розповідає Станіслав Єрмаков.
Станіслав Єрмаков, фото: Радіо Свобода
“Перше, на чому я зупинився, був склад твердопаливних матеріалів на території Одеси. Я подивився по карті, як туди дістатися. Я пройшовся двічі в районі цього місця зі своїм товаришем [Миколою Топалом]. Ми дивилися, чи є камери, чи є собаки на території, чи видно охорону, чи можна туди пробратися, де саме і що конкретно можна підпалити.
Коли ми визначилися з об’єктом, почали підготовку. Купити матеріали для вогнесуміші, зробити вогнесуміш, купити речі, запасне взуття та продумати маршрут підходу і відходу. У першу акцію ми вирішили, що поїдемо громадським транспортом до місця, але коли їхали, побачили, що маршрутку, яка їхала у зворотному напрямку, зупинило ТЦК. Ми зрозуміли, що сильно ризикуємо і нам просто пощастило проскочити. Тому всі інші акції ми вже робили пішки – намагалися взагалі не користуватися транспортом”, – каже Єрмаков.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.
“За першу акцію нам заплатили 5000 доларів. Через місяць [куратор] знову з нами зв’язався, говорив, що потрібно продовжувати ці акції, що це не одноразова справа, а потрібно за графіком, скажімо так, раз на місяць щось робити”, – додає Топало.
За даними слідства, з січня по листопад 2024 року Єрмаков і Топало за завданням представників ГУ ГШ ЗС РФ здійснили 8 диверсій на території Одеси і Одеської області.
За словами Станіслава Єрмакова, після початку повномасштабного вторгнення Росії, 1 березня 2022 року, з ним на зв’язок вийшла Євгенія Більченко, з якою Єрмаков познайомився у 2021 році. І сказала, що з ним хоче поговорити одна людина. Зрештою, той чоловік дав контакт ще однієї людини, а той ще іншої.
“У підсумку я зв’язався з людиною, яка попросила мене допомогти Росії – прогулятися вулицями Києва, подивитися на скупчення військової техніки, артилерії, блокпости. Загалом, подивитися на всі військові об’єкти й повідомити про них. Я вирішив, що так, я хочу допомагати Росії й треба допомагати. Я вийшов у місто й увесь березень ходив вулицями Києва та наносив на карту те, що вважав за потрібне”, – зізнається Єрмаков.
Так, зокрема, за словами Єрмакова, завдання підпалити музей Бандери він отримав саме від Євгенії Більченко, яка після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Росії.
“Це був грудень 2021 року. Я взявся за це завдання. Моя помилка була в тому, що я не провів розвідки на місцевості, як це робив потім в Одесі. Я подивився на карту, уважно її вивчив. Взяв вогнесуміш, яку зробив ще в Києві. Сів на потяг без мобільного телефону. Приїхав до Львова, купив там мобільний телефон. Доїхав до околиць. Вийшов, пішов пішки”, — розповів він.
Проте, коли Єрмаков прибув до Старого Угринова, він зрозумів, що не зможе здійснити диверсію через розташування музею.
“Зрозумів, що він з трьох боків оточений житловими будинками. Лише з одного боку можна було підійти. Все село було темне. А музей Бандери був єдиною яскраво освітленою точкою – його вночі підсвічували потужні прожектори. Я відійшов у найближчий лісок, викопав яму в снігу. Сів і почав чекати, думати, що робити. Був на зв’язку з Більченко. І до ранку дійшов висновку, що зараз це нереально здійснити”, — зазначив підозрюваний.
На запитання журналіста, чи знайомила Більченко Єрмакова з представниками російських спецслужб, вона відповіла так:
“Якби представники російських спецслужб за моїм дорученням могли підпалити ваше радіо і музей Бандери разом із ним – я була б щаслива, але цього, на жаль, не сталося”.
Станіслава Єрмакова і Миколу Топала вона назвала “прекрасними людьми, які підтримували російську мову і російську культуру в Україні”.
В “Азов” Єрмаков потрапив у 2014 році через своїх кримських знайомих. Спочатку служив у взводі зв’язку, далі був у танковій роті, а пізніше потрапив у піхоту. За ці роки пройшов Мар’їнку, Іловайськ, Широкине, Красногорівку, район Горлівки. Звільнився у 2021 році.
“Я бачив лінію фронту в різні роки. У мене не було якихось жорстоких боїв, у яких я б брав участь. Але я бачив загалом війну, якою вона є. У 2014–2015 роках я абсолютно вірив у те, що роблю. Я вірив, що треба відбити Донбас, Крим, щоб зберегти цілісність України. Потім я побачив, що війна перетекла в якусь мляву фазу, яку ніхто не хоче завершувати”, – зазначає Єрмаков.
Відповів він і на запитання, чи вагався з рішення працювати на Росію, коли розумів, що йде, в тому числі, проти своїх колишніх товаришів по службі.
“Це взагалі складна моральна проблема. Це викликало в мене питання. Але зрештою я для себе зрозумів, що є питання мети. Відкинути всю попередню біографію й просто знову почати життя з чистого аркуша. Як я це зробив у 2014 році, так я це зробив і в 2022-му. Звісно, були товариші, з якими я спілкувався після завершення служби. Один із них загинув тоді ж у 2022-му. Долю іншого я не знаю”, – каже Єрмаков.
Звільнився Станіслав зі служби у 2021 році. Тоді ж почав спілкуватися з Євгенією Більченко, написав їй у фейсбуці і навіть надсилав невеликі суми грошей, коли її звільнили з університету Драгоманова.
“На той момент я вже зрозумів, що не асоціюю себе з Україною. Але в мене не було людей, з якими я міг поспілкуватися наживо. Більченко була тією людиною, з якою я міг відкрито обговорювати свої думки. І бути почутим. Це радше було спілкування з однодумцем. Але потім виявилося, що це більше, ніж просто спілкування. Це була людина, яка звела мене з кураторами”, – стверджує Станіслав.
Журналіст також запитав Єрмакова, чи шкодує він про вчинене. На що той відповів:
“Моя помилка в житті, за яку я розплачуюся зараз – це вибір сторони у 2014 році. Є бажання піти на обмін. Хотілося б ще пожити. Якщо Росія захоче мене забрати – я не проти. Ні – значить сидітиму, розплачуватимусь за те, що робив. Я прекрасно розумію, за що сиджу.
Я не буду розповідати, що я не винен. Я розумів, що рано чи пізно мене можуть затримати. Змінив би я у 2021 році своє рішення? Ні. Те, що я роблю – це дуже довгий і складний шлях додому. Який, до речі, може закінчитися нічим”, – каже Станіслав Єрмаков.
За державну зраду за українським законодавством загрожує 15 років тюрми або довічне ув’язнення.
Читайте також:
“Створила в Києві шпигунську мережу”: прокуратура повідомила про підозру в держзраді викладачці Більченко
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
