У 2025 році Україна продовжує жити та розвиватися в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Попри воєнні дії, банківська система нашої держави демонструє стійкість і здатність адаптуватися до нових викликів. У цьому контексті важливу роль відіграє кредитна політика, зокрема короткострокове кредитування, яке стало фінансовою опорою для населення та малого бізнесу.
Де взяти гроші на щодень в умовах фінансової скрути? Відповідь – короткострокові кредити. Як інструмент виживання і відновлення, вони не лише допомагають окремим споживачам “триматися на плаву”, а й підтримують економічну активність у кризових умовах.
Після широкомасштабного вторгнення Росії у 2022 році мільйони українців втратили домівки, роботу або стабільне джерело доходу. Короткострокові кредити терміном на 3–12 місяців – зокрема такі, як кредит на 6 місяців – стали тимчасовою фінансовою “подушкою” для людей, яким потрібні гроші на базові речі – їжу, ліки, побутову техніку, одяг, навчання дітей.
Водночас такі позики зручні і для тих, хто займається бізнесом. Після руйнувань у прифронтових та деокупованих регіонах короткострокові кредити для підприємців стали способом:
Банки та кредитні спілки почали активніше співпрацювати з ФОПами, надаючи пільгові умови.
У 2025 році короткострокове кредитування в Україні характеризується змінами в державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%” та активним залученням підприємців до цієї ініціативи.
За цією програмою максимальна сума кредиту для фінансування оборотного капіталу зменшена до 5 млн грн.
Ліміти на інвестиційні цілі залишаються без змін. Так, для підприємств переробної промисловості вони становлять 150 млн грн.
Ліміт кредитування галузі тваринництва збільшено до 150 млн грн (раніше він був на рівні 90 млн грн).
Обмежено розмір маржі банків, які працюють за програмою, що дозволяє вивільнити додаткові кошти для безпосереднього кредитування бізнесу тощо.
Короткострокові кредити відіграють ключову роль у підтримці споживчої активності та економічного відновлення. Їх можна розділити на два основні сегменти.
Цільове призначення – покриття щоденних потреб, лікування, навчання, ремонт, купівля побутової техніки тощо.
В умовах інфляції та нестабільних доходів люди часто не можуть заощаджувати, тому звертаються до короткострокових позик. Це кредити “до зарплати”, розстрочки на покупки, карткові ліміти тощо.
Водночас банки посилили вимоги до позичальників — переглядаються кредитні історії, доходи. Надаються переваги бюджетникам та працевлаштованим в ІТ, працівникам логістики, сфери охорони здоров’я та ін.
Мета – підтримати оборотний капітал, здійснити закупівлю товару, відновити пошкоджену інфраструктуру.
Умови часто включають пільговий період, можливість відтермінування першого платежу та нижчі відсоткові ставки для пріоритетних сфер – аграріїв, виробництва, освіти.
Основні фактори впливу: воєнна невизначеність (що призводить до скорочення довгострокових проєктів), пошкодження майна, міграція населення (складність перевірки платоспроможності), скорочення доходів, а відтак ризики неповернення кредитів.
У відповідь на нестабільну економічну ситуацію, інфляційні ризики та високий попит на ліквідність, банківські установи проводять обережну, але адаптивну кредитну політику. Вона орієнтована на мінімізацію ризиків неповернення, підтримку життєздатного бізнесу, фінансову інклюзію постраждалих категорій громадян (ВПО, ветерани, малозабезпечені) тощо.
Наразі банки зосереджуються якраз на короткострокових інструментах, які дозволяють швидко реагувати на зміни в економіці та зменшують кредитний ризик.
Банки змушені застосовувати більш жорсткі скорингові (зважена сума визначених характеристик позичальника) моделі, вводити динамічне управління ризиками та використовувати інноваційні фінансові технології (наприклад, цифрову ідентифікацію, Open Banking тощо).
Експерти прогнозують, що 2025 року кількість виданих кредитів для підприємців за державними та банківськими програмами вирівняється. Очікується, що драйвером кредитування малого та середнього бізнесу залишатиметься держава через програму “Доступні кредити 5-7-9%”. Водночас комерційні банки, розробляючи нові напрямки кредитування, зможуть запропонувати клієнтам вигідні умови.
Таким чином, специфіка короткострокових кредитів в Україні у 2025 році визначається адаптацією державних програм до поточних економічних умов та активним залученням підприємців до цих ініціатив.
Матеріал публікується на правах реклами ℗
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!