На 93-му році життя помер перший прем’єр-міністр незалежної України Вітольд Фокін.
Про це 20 березня повідомила його онука Марія Фокіна у Facebook.
Марія опублікувала фото з Вітольдом Фокіним, ікони та брошури, вказавши в дописі “Дідусь” і зображення розбитого серця.
Вітольд Фокін народився 25 жовтня 1932 року в с. Новомиколаївка (тодішня Дніпропетровська область, нині Запорізька область) в родині учителів.
1954 року закінчив гірничий факультет Дніпропетровського гірничого інституту за спеціальністю “розробка родовищ корисних копалин” й дістав призначення на шахти Луганщини. Із серпня 1954 по серпень 1963 року працював помічником начальника та начальником дільниці на шахті “Центральна-Боківська”, заступником головного інженера та головним інженером шахти № 32—32 біс, начальником шахтоуправління № 32 тресту “Боковоантрацит” у місті Боково-Антрацит Луганської області.
Від серпня 1963 до вересня 1971 року працював заступником начальника комбінату “Донбасантрацит” у Красному Лучі (зараз Хрустальний), керуючим тресту “Первомайськвугілля”, головним інженером комбінату “Ворошиловградвугілля” в Стаханові (Кадіївка), начальником комбінату “Свердловантрацит” у Свердловську (нині Довжанськ Луганської області).
Член КПРС з 1967 року.
У 1971 році направлений на роботу до Держплану УРСР. Із 1987 року – заступник голови Ради міністрів — голова Держплану УРСР, заступник голови Ради міністрів — голова Державного комітету УРСР з економіки (серпень 1990 — жовтень 1990).
Був депутатом Верховних Рад СРСР та України.
Із 23 жовтня 1990 року, після відставки Віталія Масола під тиском студентського голодування, представник Компартії Фокін став головою уряду УРСР, відтак у серпні 1991 року став прем’єр-міністром незалежної України.
Ввів в обіг купон для послаблення інфляційного удару.
8 грудня 1991 року разом із президентом України Леонідом Кравчуком від імені України підписав Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР. Після смерті Геннадія Бурбуліса 19 червня 2022 року Фокін залишався останнім живим підписантом тих угод.
Звільнений із посади глави уряду 1 жовтня 1992 року.
Із 1993 року обіймав посаду наукового співробітника Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України.
У 1997-2001 роках – президент Міжнародного фонду гуманітарних і економічних зв’язків України з Російською Федерацією, член Вищої економічної ради при президенті України Із 1999 року – президент Луганського земляцтва в м. Києві.
Переклав українською мовою “Руслана і Людмилу” Пушкіна.
У серпні 2020 року президент Володимир Зеленський увів Вітольда Фокіна до складу делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. На цій посаді він відзначився участю в спробах легалізації російсько-терористичних формувань на окупованій території Донбасу. Також він повідомляв, що “не бачить участі Росії у конфлікті на Донбасі”, за що був занесений до бази Центру “Миротворець”.
30 вересня того ж року Зеленський підписав указ, яким звільнив Вітольда Фокіна з посади першого заступника глави української делегації у Тристоронній контактній групі.
Читайте також:
Помер художник-графік, лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
