Заповідний Серебрянський ліс під Ямполем, що на крайньому північному заході Донеччини, зустрічає нас безперервним гуркотом. Тут уже третій рік точаться виснажливі бої. Буквально кожен метр засипаний залізяччям. А дерева, через постійні пожежі та прильоти, вже не здатні сховати від ока ворожих дронів.
Одну з ділянок Серебрянського лісництва обороняє 53-тя окрема механізована бригада ЗСУ імені князя Володимира Мономаха. Ми стаємо свідками, як розрахунок автоматичного гранатомета 53-ї ОМБр зупиняє чергову спробу російських штурмовиків наблизитись до окопів нашої піхоти.
Працювати в таких складних умовах, під обстрілами і ударами ворожих дронів, хлопцям доводиться постійно. “Не кожний сюди хоче йти, а треба”, каже гранатометник Олексій – у минулому штурмовик. Але нашим піхотинцям на передовій, яких прикривають гранатометники, значно важче, визнає Олексій.
Ще один гранатометник, Андрій – із Харківщини, його сестра в Балаклії перебувала в окупації. Тепер чоловік захищає свій рідний край, “щоб п***ари не просунулися вперед”.
Під ворожими обстрілами гранатометникам доводиться не тільки воювати, а й будувати собі укріплення. Техніка до позицій просто не доїжджає, тому валити дерева, носити колоди і складати бліндажі потрібно вручну…
Все це – у відеорепортажі “Новинарні” з позицій у Серебрянському лісі.
Читайте також:
Яка зараз якість мін українського виробництва на фронті? Показує 53-тя ОМБр у Серебрянському лісі
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
