Олександр Іванов
автор розробки, Ph.D з прикладної математики та розробник штучного інтелекту
За цією схемою військовослужбовці проводять в силах оборони 25-30% свого часу, решту часу вони перебувають поза Силами оборони України і беруть участь у економічному житті.
В Україні є складнощі з мобілізацією. Значна частина громадян не бажає долучатися до лав збройних сил через страх смерті або каліцтва. Але також вагомими факторами є те, що мобілізація зараз безстрокова, неможливість повернутися до цивільного життя, хіба через складне поранення. Відчуття невизначеності, недовіри до командування, відчуття безвиході через неможливість демобілізації, випадання з особистого життя, та з економічного життя породжують небажання мобілізуватися. Як результат маємо соціальне напруження у суспільстві через примусову мобілізацію, відчуття несправедливості у військових, які воюють безстроково, тоді як більшість придатних чоловіків – ні. Також маємо відчуття втоми у військових через відсутність ротацій, нормального відпочинку і можливості демобілізації.
Маємо негативний зворотній зв’язок між складністю військової служби і мобілізацією – що складніша служба, то складніше знайти людей, готових добровільно мобілізуватися. З існуючим підходом розірвати цей негативний зворотній зв’язок виглядає неможливим.
Що агресивніша примусова мобілізація, то більший опір суспільства. Щоб виправити це потрібен новий підхід, новий суспільний договір.
Пропонується мобілізація чоловіків на частковий період часу без відлучення від цивільного життя. Тобто військовослужбовець служить якийсь період часу, а решту часу повертається до повноцінного цивільного життя. Наприклад, місяць служби на 3 місяці відпочинку, а далі знову повертається до служби на 1 місяць, і так по колу. Або два місяці служби, на 4-6 місяців цивільного життя. Або 2 тижні служби на 6 тижнів відпочинку. Параметр часу
служби і співвідношення можна підібрати експериментально.
● Військовослужбовці, які служать за схемою часткової мобілізації не можуть примусово мобілізуватися на повний час. Тобто вони вважаються повноцінними військовослужбовцями і отримують бронювання від примусової мобілізації.
● Командир підрозділу, в якого військовослужбовці служать за схемою часткової мобілізації можуть мати мобільний додаток (наприклад, на базі “Армія+”), в якому буде відмічати скільки часу прослужив військовослужбовець.
● Швидше за все конкретні дати часткової служби мають бути прив’язані до підрозділу. Тобто, наприклад, командир планує, що певна рота чи батальйон заступають на позиції на конкретні дати, і військовослужбовець, який служить
частково, отримує повідомлення про наступні дати служби. Таким чином командир може планувати заздалегідь скільки військовослужбовців у нього буде на певний період часу.
● Військовослужбовці, які воюють тривалий час можуть частково взяти на себе роль тренерів, менеджерів для тих, хто почне заходити на службу за частковою мобілізацією.
● Що більш небезпечною є служба, то менше часу має служити військовослужбовець. Наприклад, співвідношення служби до цивільного життя у піхоти може бути 1 до 5 (тобто 1 місяць служиш, 5 місяців – у цивільному житті).
● Звісно потрібен і негативний підхід для тих, хто не бажає служити навіть за таких обставин: примусова мобілізація з відкладенням у часі після запровадження часткової мобілізації, відлучення від державних послуг, обслуговування в банках тощо.
● Також можна змінювати грошове забезпечення, в залежності від того яких відсоток часу служить людина. Наприклад, військовослужбовець, який служить 25% часу за місяць отримує 50% базової зарплатні за місяць, а той який служить 100% часу отримує 150% базової зарплатні. Тобто, нехай базова зарплатня в тилу буде 20 тис.
Якщо військовослужбовець служить 1 місяць через 3, то за цей місяць він отримує 10 тис. А той, який служить 100% часу – 30 тис. Військовослужбовець, який служить 50% часу – 20 тис. Ті, хто служить у піхоті так само отримує 150% зарплатні.
● Акліматизація військовослужбовців: можна залучати спочатку військовослужбовців на безпечні ділянки фронту – охорона північного кордону, охорона військових частин, облаштування 2-ї, 3-ї лінії оборони і з часом залучати вже до війни на 1-й лінії оборони.
● Для того, щоб закрити потребу служби в обсязі 250 тис. військовослужбовців, доведеться мобілізувати 1 млн за механізмом часткової мобілізації.
Розпочати часткову мобілізацію можна як експеримент в 1-2 бригадах. Бригади будуть відбирати добровольців на основі їх існуючих навичок і мотивації. Потрібно буде вивчити відгук громадян на часткову мобілізацію, складнощі впровадження та її підтримання тощо. На основі експерименту, в разі якщо результати будуть успішні можна поступово масштабувати на все військо.
● Ротація в бригадах чи батальйонах і є прикладом часткової мобілізації, просто під час ротації військовослужбовці фактично мало чим займаються корисним, в основному просто перебувають на ППД.
● Деякі бригади налаштували також графік служби: 3 тижні служби, 1-2 тижні відпустки.
● Ротація добровольців в аеророзвідці та підрозділі “Баракуда”.
● Ротація добровольців в “Госпітальєрах”.
● З таким підходом ми маємо новий суспільний договір, за яким у Силах оборони служать всі.
● З таким підходом потенційно можна залучити значно більшу кількість населення до сил оборони, ніж зараз.
● Громадяни, які служать за схемою часткової мобілізації, майже не випадають з економічного життя країни. Бізнес може пристосуватися через планування відсутності працівників та їх ротацію.
● Громадяни не випадають з особистого життя, з життя сім’ї та зможуть виховувати дітей. Це також зменшить соціальну напругу серед військовослужбовців.
● За такою схемою можна буде поступово перевести військовослужбовців, які воюють роками спочатку на часткову мобілізацію, а пізніше на довший відпочинок.
● У суспільстві відновиться відчуття справедливості та солідарності.
● Акліматизація військовослужбовців: за часткової мобілізації більшість людей зможе побачити що долучення до сил оборони – це не гарантована смерть на другий день.
Вони зможуть почуватися більш впевнено і служити більшу частину часу, ніж 25%.
● Можна скасувати економічне бронювання і таким чином збільшити кількість чоловіків, яких можна мобілізувати.
● За часткової мобілізації у громадян буде стимул вчитися воювати і покращувати навички у вільний час коли вони не перебувають на службі.
● Прямий рекрутинг підрозділів військовослужбовців на часткову мобілізацію.
● Повернення військовослужбовців із СЗЧ.
● Можливе часткове повернення українських чоловіків з-за кордону через визначеність з мобілізацією.
● Можливість України залучити значно більші ресурси для оборони, ніж є зараз потенційно дозволить Україні стабілізувати фронт і посилити переговорну позицію.
● Примусова мобілізація і відсутність ротації військовослужбовців як є зараз також може вдарити по мобілізаційному потенціалі на майбутнє. Якщо буде перемир’я певний тривалий час (наприклад, кілька років) багато чоловіків призовного віку можуть виїхати за кордон в очікуванні можливої нової фази війни і нової мобілізації без можливості ротацій. У раз стратегії часткової мобілізації можливо буде менший відтік чоловіків з країни.
● Складність організації процесу часткової мобілізації.
● Необхідність внесення змін до законодавства.
● Небажання частково мобілізуватися на небезпечні ділянки фронту. Потрібно буде підібрати відсоток часу проходження служби та інші бонуси за проходження небезпечної служби.
● Потрібно буде напрацювати механізм переведення військовослужбовців між військовими частинами і родами військ.
● Складність і збільшення небезпеки ротації.
● Щоб перевести всі Сили оборони на часткову мобілізацію, чи принаймні більшість (1 млн), потрібно залучити ще 3 млн на часткову мобілізацію. Фактично мова йде про потребу того, щоб так чи інакше всі спроможні чоловіки були залучені до Сил оборони.
Тексти в розділі “Колонки” не обов’язково є журналістськими матеріалами та можуть не збігатися з думкою редакції. Вони відображають насамперед суб’єктивну позицію автора.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!