У Києві виконали частину заповіту Романа Ратушного: вилікували шовковицю Шевченка

У Києві виконали частину заповіту столичного активіста та розвідника 93-ї ОМБр “Холодний Яр” Романа Ратушного, який загинув у червні 2022 року – військовий просив зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка, завдяки чому вдалося зберегти старовинну шовковицю Шевченка, що потребувала лікування.

Про це розповіли на Facebook-сторінці музею в неділю, 17 листопада.

Базове лікування провів відомий арборист Володимир Ветроградський – “деревний хірург”, який за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні.

“Володимир знає кожне дерево в Ботсаду ім. Фоміна, після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів, його викликають у найскладніших випадках. А тут не просто морва звичайна, а легендарна шовковиця, що пам’ятає Шевченка. Упродовж трьох місяців ми всі з захопленням стежили, як Володимир рятував віковічне дерево. Це була надскладна робота талановитого арбориста – справді дереволюба, а ще альпініста, столяра, інженера, біолога”, – кажуть у музеї.

Лікування передбачало очищення стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, підсилення стовбура та 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають швидше відновити втрачені контури дерева.

Володимир очистив стовбур дерева від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували загоювання ран, та витягнув зі стовбура 12 цвяхів, що забивались упродовж років.

“Через надскладну конфігурацію ран пломбування проводилося повністю вручну”, – зауважують музейники.

Вперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони.

Володимир також провів складну процедуру, пов’язану з вивільненням сталевої дротяної стяжки, щоб зберегти всі живі частини кори дерева (колись стяжка зберегла від розколювання два основних стовбури, але за довгі роки призвела до часткової атрофії кори).

Зрештою, арборист створив спеціальну внутрішньостовбурову капсулу для вторинних коренів дерева, що виросли вище рівня ґрунту. “Лікар” максимально зберіг зовнішню екосистему кори, що формувалася упродовж всього життя шовковиці, та провів глибинне підживлення кореневої системи.

Володимир вважає, що легендарна шовковиця після лікування отримала “друге дихання” і може прожити при належному догляді ще не одну сотню років.

А працівники музею, вшановуючи пам’ять Романа Ратушного, згадують його відомий вислів: “Я робив усе, щоб мої вчинки та дії продовжили моє життя”.

“Пам’ять про героя – це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. Що ж, скуштуємо ще солодких шовковичок років так через 700?” – написали музейники.

Нагадаємо, шовковиця “застала” відомого поета і художника Тараса Шевченка у 1846 році, коли він проживав у хатинці, де нині є літературно-меморіальний будинок-музей.

У 2010 році шовковицю врятували від руйнування, запломбувавши дупло і встановивши опори. Того ж року дереву надали статус ботанічної пам’ятки природи.
Нині дерево пройшло базове лікування завдяки допомозі Романа Ратушного.

Читайте також:
Громада вимагає від Київради виконати заповіт Романа Ратушного і створити заказник у Протасовому Яру