Верховна Рада ратифікувала Римський статут – що за цим стоїть?

доповнено

Верховна Рада у середу, 21 серпня, підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Про це повідомив народний депутат із парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“За” відповідний законопроєкт №0285 проголосував 281 народний обранець.

ДОПОВНЕНО. Голосування по фракціях:

Фракція “Слуга народу” дала 207 голосів, “Довіра” – 18, “Платформа за життя і мир” – 16, “Відновлення України” – 15, “За майбутнє” – 10, “Голос” – 5, “Батьківщина” – 1, “Європейська солідарність” – 0, позафракційні – 9.

Перед голосуванням нардепам передали листи підтримки від Генштабу та керівника Головного розвідувального управління Міноборони Буданова.

“Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за і проти. Від нас виступав [військовослужбовець СБУ Роман] Костенко проти”, — додав Железняк.

Як уточнив у Facebook перший заступник Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради Андрій Осадчук, ратифікація Римського статуту набуде чинності тільки після набуття чинності відповідних змін в ККУ і КПК, які ще навіть не почали обговорювати”.

Контекст

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але довгий час не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу була одним із прямих міжнародних зобов’язань України.

Наприкінці травня 2022 року заступник керівника офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю “Радіо Свобода” казав, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.

“Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям”, – пояснив тоді заступник голови ОП.

Пізніше міністр юстиції Денис Малюська також наголошував, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту “практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції”, тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.

Тепер Рада встановила запобіжник. Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом 7 років, якщо йтиметься про українських громадян.

Правозахисні організації натомість наголошували на важливості ратифікації Римського статуту.

15 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту.

“Завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому”, – повідомила тоді заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.

За словами Мудрої, ухвалення законопроєкту дозволить Україні:

• брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
• висувати свого кандидата на посаду судді;
• затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечити належне розслідування російських злочинів в Україні;
• брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.

МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна,  Сергія Шойгу, Валерія Герасимова й інших російських генералів.

Метою ухваленого законопроєкту про ратифікацію є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту.

Україна заявляє, що прохання МКС про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи). А також, що прохання МКС про співробітництво та будь-які документи, що до нього додаються, мають надсилатися українською мовою або супроводжуватися перекладом на українську мову.

Україна також планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis (згідно з якою під злочином агресії розуміється планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН).

Римський статут набере чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.

Після набрання чинності закону та Римського статуту держава набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС, висувати свого кандидата на посаду судді, затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.

Очікується, що ухвалення закону забезпечить необхідний рівень імплементації положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (злочин геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечить запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення злочинів.

Читайте також:
Відсьогодні у Вірменії діє Римський статут – тепер країна зобов’язана арештувати Путіна на своїй території