Росія здатна мобілізовувати близько 25 тисяч солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність армії на фронті, проте питання в тому, як довго вона зможе підтримувати нинішній темп своїх операцій, оскільки запаси радянської техніки вичерпуються.
Про це пише британське видання The Economist, яке цитує “Укрінформ“.
Попри всі розмови про те, що РФ перевела свою економіку на воєнні рейки, спрямовуючи близько 8% свого ВВП на військові витрати, вона здатна компенсувати великі втрати танків, броньованих машин піхоти і артилерії лише за рахунок запасів, накопичених за радянських часів. Хоча ці запаси величезні, але вони не безмежні, зазначають автори статті.
Згідно з оцінками більшості розвідок, за перші два роки повномасштабної війни Росія втратила щонайменше близько 3 тисячі танків і 5 тисяч інших броньованих машин.
Нідерландський розвідувальний сайт Oryx, який працює з відкритими джерелами, оцінює кількість втрат російських танків на рівні 3235. Але припускає, що реальна цифра “значно вища”, адже в аналіз потрапляють лише ті втрати, щодо знищення яких є фото- або відеодокази.
За словами аналітика Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Александра Гольца, радянські лідери знали, що західна військова техніка набагато досконаліша за їхню, тому вони зробили вибір на користь масового виробництва, випускаючи тисячі бронемашин у мирний час на випадок війни. Як наслідок, напередодні розпаду Радянський Союз мав стільки ж бронетехніки, скільки решта держав світу, разом узятих.
Експерт з питань російського військового потенціалу з вашингтонського Центру аналізу європейської політики Павло Лузін вважає, що здатність Росії виробляти нові танки чи БМП або ремонтувати старі ускладнюється проблемами з отриманням комплектуючих. Склади компонентів для виробництва танків, які до повномасштабної війни планували використовувати у 2025 році, вже зазнали “прильотів”. А критично важливе обладнання, яке раніше імпортували з Європи, зараз заблоковане санкціями.
Крім того, за даними експертів, старого радянського ланцюга постачання озброєнь більше не існує. Україна, Грузія та Східна Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та її компонентів. За словами Лузіна, кількість працівників військово-промислового комплексу також різко скоротилася: з 10 до 2 мільйонів.
Ще однією серйозною проблемою, як зазначає видання, є виробництво артилерійських стволів. Наразі завдяки КНДР Росія має достатньо снарядів – близько 3 мільйони цього року, переважаючи українців щонайменше у співвідношенні 5:1, а іноді й набагато більше. Але зворотною стороною такої високої інтенсивності вогню є зношеність стволів, деякі з яких потребують заміни уже кілька років.
Проте найбільшою проблемою, як зазначається у публікації, є танки і бойові машини піхоти, які все ще відіграють вирішальну роль у будь-яких масштабних наземних наступальних операціях.
Якщо нічого не зміниться, до кінця 2024 року російські війська, можливо, будуть змушені змінити свою позицію на більш оборонну, пише видання. Це може стати очевидним вже до кінця цього літа.
Читайте також:
Євген Дикий про новий етап війни: Є підстави для оптимізму — дещо радикально змінилося
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
