Бізнес-омбудсмен сигналізує про поновлення проблем бізнесу ℗

Старі проблеми бізнесу, які були актуальними ще до повномасштабної війни, повернулися в порядок денний Ради бізнес-омбудсмена — такий висновок оприлюднив Роман Ващук бізнес омбудсмен у звіті за підсумками першого кварталу 2024 року.

За цей період до РБО надійшло 345 звернень, з яких Рада закрила 162 справи. У четвертому кварталі минулого року скарг було трохи менше.

Відповідно до матеріалів звіту, нагорі переліку турбот бізнесу знов стоять податкові питання (60% скарг), дії правоохоронних органів щодо бізнесу (14%) та митні питання (7% нарікань).

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен

Які основні напрямки діяльності бізнес-омбудсмена

Бізнес-омбудсмен (уповноважений з прав підприємців) — посадова особа, яка займається захистом інтересів українських та іноземних підприємств, котрі ведуть бізнес в Україні, перед органами публічної влади.

Для більшої незаангажованості й об’єктивності на посаду бізнес-омбудсмена уряд призначає іноземців. Так, із грудня 2021 року цей пост обійняв авторитетний дипломат, канадець українського походження Роман Ващук — Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні у 2014—2019 роках.

За визначенням, бізнес-омбудсмен є одним з інструментів розв’язання конфліктів та суперечок між владою й бізнесом, медіатором між державою та діловим середовищем. Його мета — сприяння прозорості роботи органів державної влади, запобігання корупційним вимогам та іншим порушенням законних інтересів підприємців.

Функції Ради бізнес-омбудсмена в Україні

Рада бізнес-обудсмена — це незалежний консультативно-дорадчий орган, створений у 2014 році після перемоги Революції Гідності. До участі у створення Ради бізнес-омбудсмена в Україні долучилися такі поважні міжнародні інституції, як Європейський банк реконструкції і розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, провідних українських бізнес-асоціацій та Кабінету Міністрів України.

Що робить РБО

• Відтак РБО безкоштовно представляє й захищає законні права підприємців перед державними органами. Досвідчені юристи допомагають бізнесу вирішувати такі спори без суду.
• Також РБО сприяє боротьбі з неправомірними діями державних органів, створенню культури прозорої і підзвітної держслужби, загалом дбає про підвищення інвестиційної привабливості країни.
• Рада приймає скарги підприємців на неправомірні дії державних органів (на сайті з відповідною формою) та дає їм хід.

Крім того, інформація, як бізнесу подати скаргу до РБО, міститься в додатку “Дія. Бізнес”. У цьому застосунку, власне, також можна подати відповідну скаргу.

Робота та висновки бізнес-омбудсмена у 2024 році

У 2024 році Рада бізнес-омбудсмена зокрема провела розслідування щодо податкових перевірок, які були основним джерелом скарг від бізнесу в останні місяці. Так, РБО з’ясувала, що понад 99+ податкових надходжень забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків, тоді як частка від донарахувань, визначених у результаті перевірок, за останні шість років не досягала й 1%.

Як відзначає Роман Ващук, в Україні існує ситуація презумпції “злої волі”, коли платник податків виступає “потенційним порушником” податкового законодавства.

“Податкові перевірки ділова спільнота сприймає як фіскально-каральний інструмент держави. Про це свідчить і низький рівень довіри як до центрального апарату Державної податкової служби – 19%, так і до регіональних податкових органів – 13%”, — сказано у звіті РБО.

“Натомість ключовим має стати підхід “спочатку консультування”, який означатиме відхід від архаїчних каральних практик на користь попередження підприємців та виправлення можливих помилок”, — наголошує бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Він презентував бачення РБО щодо зміни підходів фіскальних органів до податкових перевірок для побудови довіри між бізнесом і державою.

Бізнес-омбудсмен поділився ідеями Ради на майбутнє:

• дотримання принципів справедливого та розсудливого правозастосування (декларація);
• впровадження альтернативних методів розв’язання спорів (податкова медіація);
• збільшення прозорості інформації для платників і суспільства;
• превентивна комунікація з платниками;
• розробка цільових та амбітних KPI (зокрема, для оцінювання наслідків судового розгляду);
• постійний зворотний зв’язок від підприємців;
• посилення ролі юридичних департаментів на етапі проведення податкової перевірки.

Ващук заявляє, що має існувати презумпція “доброї волі” — коли відбувається “сервісність” податкових органів задля приросту добровільних надходжень, існує можливість виправити мимовільні помилки, а також фокус перевірок на порушників з умислом.

Матеріал публікується на правах реклами ℗