“Буде лише гірше. З депресії не вийти. Життя не має сенсу”: що не так із соціальною рекламою Фонду Яніни Соколової

Марія Кравченко
спеціалістка з комунікацій і піару

(FB)

“Буде лише гірше. З депресії не вийти. Життя не має сенсу”. Ці три фрази поспіль супроводжують мене тепер щотижня. Я йду, дивлюся на них і гнітючі думки стають ще сильнішими.

Уже досить довгий час намагаюся зібратися з думками, аби написати про цю рекламу. Пишу, а потім стираю, бо цензурних і культурних слів в мене немає.

Бо ця реклама — відверте шкідництво, навіть попри те, що у проєкту явно мала б бути інша мета. Я рада, що, крім мене, декілька людей також звернули на це увагу і досить аргументовано пояснюють, чому це погано. Яніно Соколова, сподіваюся, ви з колегами [зі свого фонду та колцентру “Варто жити”] зробите висновки і приберете цю рекламу з публічних просторів.

З точки зору комунікаційниці, ці гасла мали б спонукати звертатися на “гарячу лінію”. Але вони відштовхують.

Найважливіша інформація на цих плакатах настільки другорядна, що стає непомітною. Особливо проїжджаючи швидко повз, люди звертають увагу на яскравий візуал і чіпляючі фрази. Але аж ніяк не на контакт “гарячої лінії”.

Тут можна багато дискутувати про те, що реклама для когось є ефективною, бо про неї всі говорять. Але я не погоджуюся, бо ми живемо в час, коли довкола й так усім погано. Тому будь-які публічні комунікації мають бути продумані і зважені. Ми маємо розуміти, що суспільство — втомлене і виснажене. І більшості така реклама запамʼятається, та може спрацювати в зворотньому.

Можна було б зробити дійсно підтримуючу, працюючу рекламу. Із фразами, які стануть світлом і підтримкою, навіть із такою ж версткою. Але ні. І тут виникає питання: невже тут у жодної дотичної до реклами людини не виникло питання: “А це точно ок?”. Це ж пройшло десятки кіл затверджень.

І я скажу ще з погляду людини з депресією, клінічно діагностованою: ви ніколи не знаєте, коли якась фраза чи дія може підштовхнути людину до найгіршого. У мене, на щастя, немає суїцидальних думок, але фраза “буде лише гірше” нависає наді мною темною важкою хмарою. І зʼїдає.

Дуже хочеться, щоб ми були чутливіші до оточуючих і уважніші до своєї роботи. Особливо в такі часи.

Памʼятайте, звертатися по психологічну допомогу — важливо. Не забивайте на себе, бо життя має багато сенсу.

Попередня реклама колцентру Фонду Яніни Соколової

продовження

Додам до попереднього допису й обговорення неетичної реклами від Фонду Яніни Соколової та колег.

Мене відверто вразила й обурила відповідь Яніни Соколової [на зауваження щодо цієї реклами].

Мені б дуже хотілося, аби люди навчилися визнавати свої помилки і той факт, що не все зроблене ними є достеменно правильним. Визнавати, що не завжди люди, які називають себе “експертами”, дійсно такими є. І що всі експертні думки мають бути застосовані у житті.

Хотілося б, щоб люди замість того, аби казати умовне “ви просто не розумієте/не так сприймаєте, ми ж залучили фахівців”, казали: “Окей, можливо, у ваших думках та обуреннях є логіка і сенс. Ми візьмемо до уваги і змінимо/відкоригуємо це”.

Так, це коштує грошей, але це також — коштує вашої репутації.

Відповідь Яніни Соколової

Бо потрібно памʼятати, що, працюючи з людьми, потрібно насамперед залишатися людиною. Включати критичне мислення, трохи думати поза бульбашкою й бути готовим відповісти за наслідки.

Звісно, ефективність і шкоду цієї реклами ми не виміряємо. Але ми можемо зробити висновки, а організатори можуть стати прикладом для інших колег, як можна визнати свої про***и. Для цього треба бути чесними в першу чергу з собою.

А ще в рекламі не завжди потрібно розраховувати на думку споживачів. Навіть фокус-групи можуть схибити і звести вашу роботу нанівець, особливо коли ця робота безпосередньо стосується людей. Бо всі ми різні, і в нас різний рівень сприйняття інформації й межі (крінжу в тому числі).

Хочеться, щоб зрештою, в нас працював і інститут репутації. І інститут відповідальності.

Але, як-то кажуть, мріяти не шкідливо.

Читайте також:
“Коли болить душа – треба йти до психолога”: ветеран Гудименко ініціював “гарячу лінію” 5522