Українці досі найбільше довіряють ЗСУ й волонтерам, а рівень довіри до влади й телемарафону помітно впав

Від травня 2022 року українці стали менше довіряти органам центральної влади, а лідерами народної довіри незмінно залишаються Збройні сили та волонтери.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 30 вересня − 13 жовтня.

Так, ЗСУ наразі довіряють загалом 94% українців (у травні 2022 року – 98%), а волонтерам – 87% (від травня-2022 цей показник не змінився).

Водночас за цей період простежується зниження довіри до інституцій центральної влади.

Так, з 91% до 76% знизився показник тих, хто довіряє президенту, з 74% до 39% – уряду, з 58% до 21% – Верховній Раді.

Проте, як зазначають експерти КМІС, важливо розрізняти ситуацію для уряду і парламенту, в яких баланс довіри-недовіри виразно негативний (тобто не довіряє цим інституціям чітка більшість), і для Президента, до якого баланс довіри-недовіри виразно позитивний.

Довіра до місцевої влади не змінилася: як і в травні 2022 року, зараз 50% довіряють їй, а 46% – не довіряють.

Також за період з травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до Телемарафону “Єдині новини”.

Телемарафон усе ще зберігає позитивний баланс довіри-недовіри, але при цьому кількість тих, хто йому довіряє, зменшилася з 69% до 48%, а тих, хто не довіряє, – збільшилася з 12% до 39%.

За регіональним розподілом довіра-недовіра до різних інституцій відрізняється незначно.

Як зауважив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, варто відзначити, що попри зниження довіри українців до центральних органів влади, ця критика наразі не трансформується у вимогу проведення виборів. Навпаки, як свідчить попереднє опитування КМІС, більшість українців вважають, що вибори під час війни проводити недоцільно і наразі пріоритетом є Перемога.

Також Грушецький відзначає, що зниження довіри до телемарафону “Єдині новини” “показує запит громадськості на переосмислення його функціонування, і при нинішніх показниках довіри є вікно можливостей для здійснення схвалюваних громадськістю трансформацій”.

Дослідження тривало з 30 вересня до 13 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2 007 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не могли потрапити мешканці тимчасово окупованих територій, а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% − для показників, близьких до 10%, 1,1% − для показників, близьких до 5%.