Затоплена спадщина. Чи вдасться зберегти археологічні пам’ятки на Херсонщині після катастрофи Каховської ГЕС

Оксана Господаренко
історикиня

6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, фактично повторивши злочин радянської влади часів Другої світової війни. Загинули десятки людей. Унаслідок підриву було затоплено майже 600 кв. км території Херсонщини. Під затоплення потрапили понад 60 тисяч будинків. При цьому було пошкоджено, затоплено або знищено сотні об’єктів культурної спадщини. Їхній порятунок знову продемонстрував проблеми, які існують в Україні в цій сфері.

Щоб дослідити тему збереження археологічних пам’яток на постраждалих територіях, ми поговорили з фахівцями:

• Олександр Симоненко, доктор історичних наук, експерт Кримського інституту стратегічних досліджень, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України;
• Ліна Дорошенко, завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України;
• Євген Синиця, археолог, голова Спілки археологів України.

Які саме пам’ятки постраждали в результаті затоплення

Для усвідомлення масштабу втрат археологічного надбання України в результаті катастрофи, потрібно розуміти, що пам’ятки археології – це невідновлюваний ресурс. Його не можна замінити копією, як, наприклад, картину, чи реставрувати або відбудувати, як архітектурну споруду.

Червень 2023 року. Автомобільна дорога через Дніпровські плавні між Херсоном і Олешками, ліворуч за кадром Антонівський міст через основне русло Дніпра. Олешківська Січ теж під водою

“Знищення російськими військами греблі Каховської ГЕС ставить під загрозу існування історичних ландшафтів і пам’яток археології в прибережних районах на обох берегах Дніпра. Там розташовані античні поселення, пізньоскіфські городища ІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.,  стоянки кам’яного віку, сотні курганів у “Долині курганів“, середньовічні пам’ятки литовської доби”, – констатує археолог Олександр Симоненко.

Ідеться про фізичне вимивання об’єктів культурної спадщини масами води. За даними Херсонської обласної державної адміністрації, внаслідок підриву дамби під загрозою знищення опинилися пам’ятки в районах таких населених пунктах:

Аерофотознімок ділянки Тягинської фортеці

ідкрита частина стіни Тягинської фортеці

• Тягинка – 71 курган, середньовічна фортеця Тягинь,
• Нова Маячка – 40 курганів,
• Олешки – понад 20 пам’яток історії та архітектури,
• Садове – 13 курганів,
• Козачі Лагері – 11 курганів,
• Понятівка – городище і могильник II ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.,
• Кринки – поселення,
• Велика Кардашинка – курган-зольник.

Зольник у районі села Велика Кардашинка в Голопристанській громаді Скадовського району Херсонської області, червень 2023 року

Для врегулювання ситуації 30 червня 2023 року Кабінет Міністрів створив міжвідомчий Координаційний центр зі збереження культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС.

6 липня на установчому засіданні Координаційного центру було повідомлено, що в результаті затоплення лише на правому березі Дніпра постраждало 148 археологічних пам’яток.

Читайте також:
Підрив Каховської ГЕС затопив низку культурних об’єктів: що в списку

Олександр Симоненко уточнює, що на високому правому березі загрозою збереженню об’єктів культурної спадщини є ерозія ґрунтів, прискорена підвищенням води та швидкою течією. “Мова йде про територію від Львового до Станіславського городища”, – означує археолог.

На низькому лівому березі Дніпра, де пошкоджено більше об’єктів, вода затоплювала і розмивала. “Останнє стосується, наприклад, археологічних пам’яток в районі Козачих Лагерів, села Кринки та Великого Потьомкінського острова, на якому знаходиться середньовічне Олешшя – Олешківська Січ”, – перераховує експерт.

Збережена частина Тягинської фортеці

“Зараз Координаційний центр розробляє та подасть найближчим часом план заходів, спрямованих на посилення захисту культурної спадщини та культурних цінностей на постраждалих територіях, – розповідає Ліна Дорошенко із профільного департаменту культурної спадщини МКІП. – Серед іншого передбачається налагодження роботи по огляду територій для встановлення зруйнованих та встановлення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини”.

Через підрив греблі Каховської ГЕС та сходження великої води

відкрилися величезні масиви археологічних пам’яток від неоліту до середньовіччя.

Ідеться, зокрема, про територію Січей, ймовірну столицю хана Мамая у Великих Кучугурах, острів Тавань, яким проходила найважливіша переправа через Дніпро і яка була фактично дорогою на Крим.

Хто і як має оберігати пам’ятки археології на затопленій території

У липні, створюючи вже згаданий Координаційний центр, Кабмін доручив військовим адміністраціям Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей разом із силовиками обмежити доступ цивільного населення на постраждалі території, щоб запобігти мародерству та ще більшому пошкодженню об’єктів культурної спадщини.

У зв’язку з тим, що частина Дніпропетровської та Херсонської областей одночасно є і прифронтовою територією, доступ до об’єктів археології закритий і для цивільних науковців.

“Зараз науковці спостерігають за ситуацією за допомогою супутникових знімків і планують моніторингові експедиції. А виконання цих завдань повною мірою буде можливим лише після деокупації та розмінування території”, – каже Олександр Симоненко.

Карта затоплення об’єктів культурної спадщини в Херсонській області. Графіка: HeMo Ukrainian

За цих умов у нагоді могли б стати підрозділи із захисту культурної спадщини (Cultural Property Protection, CPP). Їхнє існування передбачено Гаазькою конвенцією 1954 року. Сьома стаття конвенції зазначає, що Збройні сили повинні мати фахівців, чиїми цілями має бути забезпечення охорони культурних об’єктів і контакт з місцевою владою, відповідальною за ці об’єкти. Проте таких в українській армії на початок повномасштабного вторгнення не існувало.

“Наявність таких підрозділів (СРР) не є аж таким “стандартом НАТО”, однак у більшості армій альянсу вони, тим не менш, наявні, – зазначає голова Спілки археологів України Євген Синиця. – Основна бойова задача цих підрозділів – захист культурних цінностей у зонах збройних конфліктів, насамперед – у зонах активних бойових дій”.

Розмови в науковому середовищі про необхідність таких підрозділів виникали від початку війни у 2014 році, а повномасштабне вторгнення 2022 року актуалізувало це питання.

“Спілка археологів України ще у 2018 році розробила пам’ятку з охорони культурної спадщини для військовослужбовців ЗСУ. Проте тоді це було на рівні рекомендацій. Десь це працювало, десь – ні, в залежності від оперативної ситуації і, власне, присутності в підрозділі людини з археологічною кваліфікацією”, – розповідає Євген Синиця.

Проте зараз ситуація може бути іншою. Враховуючи кількість археологів, які на сьогодні стали військовослужбовцями, зазначає експерт, “кадрове забезпечення потенційних підрозділів СРР наявне просто тут і зараз”.

За останніми даними, робота з підготовки офіцерів із захисту культурних цінностей вже ведеться. У вересні 2023 року Міністерство оборони повідомило, що група українських військових вперше долучилася до відповідної американської програми. “Визнані експерти навчали офіцерів із США, Великої Британії, Франції, Польщі та України як надавати пропозиції військовому командуванню щодо реагування на знищення культурних цінностей шляхом евакуації, відновлення, консервації відповідних об’єктів, проведення інформаційних та психологічних операцій тощо”, – зазначали в оборонному відомстві.

Бійці Сил територіальної оборони ЗСУ вже беруть участь у тренінгах з охорони культурної спадщини. Їхній фокус зосереджений на роботі з документування та фіксації воєнних злочинів Російської Федерації проти культурної спадщини.

Поки затвердженої структури з чітко окресленими повноваженнями, задачами  і правовим статусом немає.

“Вирішити цю задачу може лише держава, бо культурну спадщину наше законодавство визначає як державну власність, тож оперувати нею мають право лише державні інституції. І нічого більш державного за військо бути не може”, – стверджує археолог Синиця.

“Ми напрацювали  алгоритми, які дозволять отримати доступ до територій та пам’яток. Перший передбачає

створення в Збройних силах мобільних робочих груп, до яких будуть приквартировуватися спеціалісти-археологи, котрі вже перебувають в лавах ЗСУ.

Важливо зазначити, що роботи планується проводити за участі міжнародних партнерів. Зокрема, активно до робіт долучають спеціалістів ЮНЕСКО”, – зазначає Ліна Дорошенко із МКІП.

Незважаючи на спроби Мінкульту отримати доступ до пам’яток на затоплених територіях, за словами Олександра Симоненка, “археологів дуже непокоїть, що Кабмін вирішив обійтись без них”. Наприклад, у липні 2023 року була прийнята постанова про відновлення греблі Каховської ГЕС “без попереднього обстеження території колишнього водосховища і, відповідно, без запланованого на це фінансування”.

Вочевидь, таке однобічне розв’язання питання Кабміном не відповідає нинішній ситуації і потребує широкої співпраці з громадським сектором та активного залучення фахової спільноти, які за півтора року повномасштабної війни продемонстрували високий рівень соціальної відповідальності та професіоналізму в сфері збереження та захисту культурної спадщини.

Читайте також:
“Каховське водосховище необхідно відновити. Питання лише, в якому вигляді”.
Інженер Ігор Стрелець – про наслідки підриву дамби для екології та енергетики України

Стаття підготовлена в межах Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.