Україна активно працює над продовженням ленд-лізу США ще на рік, – посол

Українські дипломати активно ведуть переговори на рівні Конгресу про продовження допомоги Україні, зокрема дії закону про ленд-ліз, ще на рік.

Про це заявила посол України в США Оксана Маркарова в ефірі телемарафону 10 липня.

За її словами, робота з Конгресом США, який уже 7 серпня має піти на канікули, не припиняється. Нині пріоритетними є кілька резолюцій, які стосуються викрадення українських дітей і не тільки, та законопроєкт про військовий бюджет. Ведеться активна робота над наповненням законопроєкту.

“У США фінансовий рік закінчується наприкінці вересня. До кінця вересня ми маємо ще в бюджеті американському, кошти, які доступні для нас – для військової, бюджетної, гуманітарної, енергетичної допомоги та реконструкції. Але з першого жовтня нам потрібні будуть додаткові кошти. І саме ця комунікація зараз є ключовою для того, щоб донести до наших колег, що нам потрібні будуть ще додаткові кошти”, – зазначила Маркарова.

Маркарова уточнила, що Україна отримує більшість допомоги через додаткові бюджети та зміни до бюджетів. А військовий бюджет не виділяє кошти, але закладає основні принципи.

“Саме в цьому військовому бюджеті ми зараз боремося, щоб, по-перше, залишилася програма USAI (ініціатива сприяння безпеці України — “Н“.), це одна з програм, а також, щоб у цьому військовому бюджеті було продовжено дію закону про ленд-ліз на рік. Щоб ця можливість, цей інструмент також був доступний, якщо в нас закінчаться грантові програми”, – розповіла посол.

Читайте також:
Блок НАТО досяг згоди щодо регіональних планів протидії нападу Росії

Довідка

Ленд-ліз (від “позичати”, “орендувати”) – програма, завдяки якій Сполучені Штати постачали своїм союзникам боєприпаси, техніку, пальне, продовольство та іншу допомогу під час Другої світової війни.

Закон був прийнятий у березні 1941 року, а закінчив діяти у вересні 1945-го. Його схвалення вважалося переломним моментом у конфлікті, оскільки дозволяло передавати зброю європейським союзникам без процедурних перешкод.

Загалом США тоді надали союзникам допомоги на 50,1 млрд доларів (близько 700 млрд у наш час). Великій Британії надійшла допомога на 31,4 млрд доларів, СРСР – на 11,3 млрд, Франції – на 3,2 млрд, Китаю – на 1,6 млрд, іншим союзникам – на 2,6 млрд.
Платити за постачання під час війни не треба було. Після закінчення війни союзники могли або повернути вцілілу техніку або розплатитися за неї. Оскільки закон про ленд-ліз передбачав списання використаної військової техніки, то США брали оплату лише за цивільні поставки – вантажівки, залізничний транспорт тощо.

За схожою схемою діє новий законопроєкт про ленд-ліз для України. Він був підготовлений у Сенаті США ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у січні 2022 року.

Зареєстрував його сенатор-республіканець Джон Корнін, співавторами законопроєкту стали республіканець Роджер Вікер, демократи Бенджамін Кардін та Джин Шахін. Пізніше до розробки документа приєдналися ще 13 республіканців, чотири демократи та один незалежний сенатор.

Колишній посол у США Валерій Чалий так пояснював у статті для “Європейської правди”:

По-перше, запроваджується особливий режим (винятки зі звичайного експортного законодавства США) щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто вирішили, що треба поставити систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами.

Винятковий режим хочуть запровадити не лише для України, яка постраждала від вторгнення Російської Федерації, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення.

По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою “вже зараз”. Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови.

По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки.

У тому числі можливо буде постачати:
а) будь-яку зброю, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військове обладнання;
б) будь-яке майно, устаткування, товари, матеріали, обладнання, які використовуються для здійснення військових продажів;
в) інструменти, матеріали, які необхідні для виробництва, ремонту, обслуговування, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого обладнання, що перелічене вище.

Попри зроблений в законопроєкті акцент щодо цілей захисту насамперед цивільного населення, обмежень щодо постачання суто оборонних озброєнь немає. По суті, під новий механізм підпадатиме не лише оборонна, а майже вся неядерна зброя.

По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом.

Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасної доставки зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так:
Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.

Читайте також:
В Україні вже стартувало будівництво заводу з виробництва Bayraktar