Як українці намагалися нагадати Європі про війну: підсумки Каннського кінофестивалю

Під час щорічного Каннського фестивалю, що завершився на Лазуровому узбережжі Франції 27 травня, кілька фільмів та деякі перформанси нагадували про злочин агресії Росії проти України.

“Але, не зважаючи на всі спроби нагадати про війну в Україні цього року, (…) вона була на другому плані. А на перший повернувся Каннський кінофестиваль з вечірками, сукнями і гламуром. Після церемонії закриття у Каннах був величезний феєрверк, якому тішилися гості фестивалю, але серед них було легко впізнати українців, які вже після перших залпів салюту намагалися «втекти і сховатися» у безпечне місце”, – пише в неділю українська служба “Радіо Свобода”.

Серед багатьох відзнак приз журі дістався стрічці “Опале листя” фінського режисера Акі Каурісмякі. Фільм розповідає історію кохання між чоловіком та жінкою з робітничого класу, але на тлі новинних радіоповідомлень про російську агресію в Україні. Герої стрічки слухають новини про бомбардування театру у Маріуполі, про випущені ракети по Києву і загиблих у Кременчуці. У стрічці багато жовто-синіх кольорів – це і будинки на вулицях, стілець в лікарні, і одяг самих героїв.

Акі Каурісмякі під час пресконференції заявив, що він мусив згадати війну в Україні у своєму фільмі, аби люди могли дивитися цю стрічку у майбутньому і не забувати про “цю жахливу російську агресію”.

“Я не зміг би зняти фільм під час війни, не коментуючи її, тож я коментую її з радіо. Ця любовна історія, бо я не міг зробити нічого іншого, бо ця жахлива війна потребує історій кохання зараз. Але те, що ми робимо у Фінляндії нічого не важить. Слава Україні!” – сказав режисер у відповідь на запитання від “Радіо Свобода”.

Гран-прі журі Каннського кінофестивалю отримала стрічка “Зона інтересу” британського режисера Джонатана Глейзера. Фільм розповідає про нацистів, які будують своє сімейне життя у будинку навпроти концтабору Аушвіц. “Цей фільм – розповідь про нацизм без насильства і крові. Але паралелі з Україною виникають часто, зокрема, коли головна героїня, нацистка, міряє вкрадену шубу і фарбується чужою косметикою”, – зазначає “Радіо Свобода”.

21 травня українська блогерка та фітнес-тренерка Ілона Чернобай влаштувала акцію протесту на Каннському кінофестивалі на підтримку України. На червоній доріжці кінофестивалю дівчина з’явилася в асиметричній вечірній сукні синьо-жовтого кольору. Піднявшись сходами, Ілона облилася штучною кров’ю.

Таким чином, за словами блогерки, вона хотіла звернути увагу всього світу на те, що війна в Україні ще не закінчилася, і зараз від російської агресії гине мирне населення, а багато українців страждають в умовах окупації. І хоча охорона фестивалю швидко вивела Ілону за огорожу, акція отримала широке освітлення в європейських ЗМІ.

21 травня в рамках фестивалю в Каннах українська блогерка та фітнес-тренерка Ілона Чернобай влаштувала акцію протесту: на сходах дівчина з’явилася у довгій вечірній сукні синьо-жовтих кольорів та облилася штучною кров’ю. Таким чином, за словами блогерки, вона хотіла звернути увагу всього світу на те, що війна в Україні ще не закінчилася, і зараз від російської агресії гине мирне населення, а багато українців страждають в умовах окупації. Охорона фестивалю швидко вивела Чернобай за огорожу, акція отримала освітлення в європейських ЗМІ.

Акція Ілони Чернобай в Каннах

Українська модель Аліна Байкова привернула увагу світу до війни в Україні, вийшовши на червону доріжку Канна у футболці з написом “Fuck you Putin”.

Аліна Байкова

Кіно-Україна в Каннах була представлена двома фільмами: у конкурсі короткометражних стрічок і в паралельній секції Каннського кінофестивалю – Асоціації незалежних кінематографістів (ACID). Журі не відзначило ці срічки

Короткометражний фільм “Як це було”, базований на особистій історії української режисерки Анастасії Солоневич та представлений спільно з польським колегою Дам’яном Коцурою, розповідає історію української дівчини, яка виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення, але вирішує повернутися додому. Це повернення і пов’язані з ним емоції – головна тема цієї стрічки. Трейлер фільму тут.

Художній фільм польського режисера Мачека Хамели “Звідки куди” був відібраний незалежними кінематографістами. Він розповідає про історії українських біженців, які тікали до Польщі на початку повномасштабної російської агресії у лютому 2022 року.

Також на Каннському кіноринку представили проєкт “Мурали” – це документальний фільм, зроблений на основі 3D-сканування зруйнованих українських будинків і муралів Бенксі. Ефект присутності створений за допомогою імерсивності, 3D-технологій, а також світла, звуків стрілянини, голосів українських військових, дітей та матерів.

Короткометражний фільм про засудження викрадення українських дітей, вчинені президентом РФ Володимиром Путіним та його поплічницею Марією Львовою-Бєловою, був представлений у Каннах перед відкриттям і закриттям секцій кінофестивалю “Особливий погляд” і “Каннська класика”

Щодо переможця, то лише втретє в багаторічній історії Каннського кінофестивалю головний приз отримала жінка-режисерка – Жюстін Тріє. Вона присвятила свою промову не фільму, а останнім політичним подіям у Франції та засудила пенсійну реформу. Стрічка-переможець “Анатомія падіння” Тріє розповідає про жінку, яку підозрюють у вбивстві чоловіка, хоча багато ознак вказує на те, що він вчинив самогубство. Фільм показує боротьбу цієї жінки в суді у пошуках справедливості.

Читайте також:
Катрін Денев на відкритті Каннського кінофестивалю прочитала вірш Лесі Українки

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна