Катруся, ведмеді і птахи. Історія кохання та загибелі дівчини з Луганщини Катерини Ющенко, яка вийшла заміж за важко пораненого воїна

6 квітня у Глухові Сумської області попрощалися з 25-річною Катериною Ющенко. Дружина українського розвідника – воїна ЗСУ, вона загинула 4 квітня ще з трьома військовими внаслідок авіаракетного удару РФ по території Чернігівщини.

Про це у Facebook повідомила подруга військової Олена Чебелюк.

Сама Катерина родом із Луганщини. Там познайомилася з майбутнім чоловіком Сергієм Ющенком, який був поранений. Кілька років тому зворушливі весільні знімки Катерини з Сергієм розлетілися мережею та підкорили багатьох.

Розвідник тривалий час лежав у військовому шпиталі. Катерина покинула все, аби бути поряд з чоловіком. “Вона ні на крок не відходила від свого коханого”, – поділилася Ольга Чебелюк.

У 2018 році Катерина вступила до лав ЗСУ, служила старшим солдатом у Глухові.

Про історію кохання та втрати Катерини і Сергія в соцмережі розповіла волонтерка Леся Менкуш-Мальків:

“…А я згадую той день, коли вперше зустріла нашу дорогу Катрусю біля ліжка непритомного Сергія… Він спав після наркозу, а вона наче всім виглядом говорила – приб’ю кожного, хто наблизиться! Так левиці охороняють своїх поранених левів… Це вже потім ми полюбили цю колючу дівчинку і дуже швидко розтопили її серце. Вона прийняла нас, притулилася, відчула щирість, повірила. Потім було повільне одужання Сергія, повернення до життя. Вона була незмінно поряд, і незмінно спопеляла поглядом кожного, хто потенційно міг прийти з недобрими намірами. Такою була по житті. Україна в її серці була такою ж цінністю, як і її щире світле кохання до цього красивого Воїна.

Катерина і Сергій Ющенки

Пізніше ми довідалися історію цього кохання. Як 18-літня дівчинка з маленького луганського містечка пекла разом з мамою пиріжки і приносила хлопцям на позиції. Як там зустріла його, розвідника Сергія з Сумщини. Як покохала, і чекала, коли виходив на завдання. І як прийняла рішення їхати вслід за евакуаційним медичним бортом, коли його, важкопораненого, везли з поля бою то в один шпиталь, то в інший.

А потім був Львів. Наше знайомство і взаємна любов. Ми влаштовували в їхній палаті посиденьки. Часом до ночі. Так реготали, що персонал заглядав і втихомирював нас. Нам було добре і весело. І дуже щиро.

А потім якось спала на думку божевільна ідея з весіллям… І було таке свято в шпитальному скверику, якого там не було ще ніколи. І не буде…

Катерина і Сергій Ющенко

А Катруся плакала. Вона не звикла до такої уваги… Пізніше це фото з весілля, де вона плаче, чомусь взяла собі як основне… Я тоді запитала: “Чого ти, сонечко?” Хоча добре розуміла, чому…

Було непросто… Боліли їй болі її коханого… Шукала ліки, розраду, і ховала свій смуток за сміхом… А потім, коли він вже окріп і став самостійним, коли міг обходитися без її допомоги, пішла до війська замість нього. Бо це було її мрією.

Катерина Ющенко

Лютий 2022-го застав її в Енергодарі. Потім Охтирка. Московські виродки тоді дерлися на Київ, проїхавши їхню Сумщину. Я завмирала від страху за Сергія, за неї…

Вона писала про потреби підрозділу, і я шукала надувні матраци, і якісь карабіни, і мазь від псоріазу… Називала її хлопців “ведмедями”, бо одного разу поклала в посилку маленького плюшевого ведмедика, і вони всі дуже раділи… Потім я клала тих ведмедиків в кожну посилку, і так в нас виник термін “Катруся і її ведмеді”.

Катерина Ющенко

Вона завжди попереджала мене, коли була загроза ракетних атак… Просила, щоб були обережними, ховалися в укриття.

На мій день народження мені привезли розкішний букет вишневих троянд, і це було від них… Я молилася за неї, і за нього. А вчора…

Зранку крик: “Пані Леся! Загинула моя кохана дівчинка, моя Катруся! Підчас вчорашнього авіаудару“.

Чернігівщина… Виродки поцілили туди, де вони несли службу, і четверо молодих і прекрасних птахів полетіли до неба… І наша світла сонячна пташка…

Все… Розпач і біль, і сльози, які скам’яніли в моєму серці… Якби пролилися, може б мені стало трохи легше. Але нема… Весь день думки про неї…

Похорон Катерини Ющенко в Глухові

Вчора їх всіх привезли додому. Труна закрита… “Сергію, попроси, щоб хоч ручки її тобі показали. Ти їх впізнаєш… Так тобі буде легше. Це жорстоко, але ти сильний, ти зможеш”.

Не знаю, чи дозволять, чи є ці ручки… Ця ніч була їхньою останньою…

Прощай, наша рідна, наша ніжна, наша світла Катрусю, назавжди юна 25-літня…”

Читайте також:
Під Бахмутом загинула бойовий медик Яна Рихліцька