За Україну без російської брехні: що нам показує опитування КМІС “Історична пам’ять”

Микола Томенко
професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка,
доктор політичних наук, кандидат історичних наук,
лідер Громадського руху “Рідна країна”

Сьогоднішнє українське суспільство вимагає від влади рішучих дій і у світоглядній війні за історичну правду та національну гідність.

Парадокс у тому, що владці та дрібне чиновництво в умовах війни російської орди військового злочинця Путіна проти України та українського народу у світоглядних питаннях виглядають боягузливіше за середньостатистичного громадянина нашої країни. Це показово підтверджують результати опитування “Історична пам’ять”, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 19-27 січня 2023 року.

85 відсотків українців переконані, що потрібна державна політика у сфері історичної пам’яті, а 55 відсотків опитаних вважають, що держава недостатньо займається питаннями історичної пам’яті.

Як тут не згадати сумновідоме рішення Верховної Ради за підтримки Міністерства освіти про необов’язковість історії України для вступу до вишів у 2023 році.

Більшість суспільства налаштована на європейське, а не сталінсько-путінське бачення історії Другої світової війни, і тому 62 відсотки переконані, що Україна має відзначати День пам’яті та примирення 8 травня разом із цивілізованим світом.

Нагадаю, що більшість Верховної Ради вже в період війни зберегла святкування Дня перемоги 9 травня разом із Путіним і Лукашенком. Більш за те, 85 відсотків українців цілком або частково поділяють думку про співпричетність Сталіна і СРСР до розв‘язання Другої світової війни.

На часі й узаконення статусу 24 серпня – як Дня відновлення, а не проголошення нашої незалежності та державності.

У цьому ми переконуємо владу вже не один десяток років, а нині цю позицію підтримує вже й 60 відсотків респондентів.

Більшість громадян схвалюють також політику перейменувань міст та вулиць сучасної України. Так, 66 відсотків позитивно ставляться до очищення України від пропаганди радянських діячів, а 54 відсотки – від російських.

Звісно, вищезгадане дослідження продемонструвало й гостру потребу подальшої історико-просвітницької діяльності на всіх рівнях.

Бо доки в нашій державі залишаються 18 відсотків прихильників історичного вчителя Путіна Петра І, 13 відсотків – Катерини ІІ, 8 відсотків – Леніна і 6 відсотків – Сталіна, доти у нас залишається чимало роботи.

І не забуваймо, що нинішня війна Росії проти України та всього цивілізованого світу стане останньою лише тоді, коли ми переможемо і в нашій світоглядній війні за Україну без російської брехні та радянської облуди.

Читайте також:
Із Києва прибрали вулицю і площу Льва Толстого – загалом ухвалено 16 перейменувань