В Україні хочуть створити Ветеранську патронатну службу: що це і для чого

В Україні планують створити Ветеранську патронатну службу зі штатом в 10-15 тисяч людей.

Про це заявила в інтерв’ю голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

З її слів, влада має забезпечити супровід демобілізованого воїна в процесі реабілітації та інтеграції в мирне життя. Реалізація цієї стратегії має впроваджуватися в життя урядовою управлінською структурою.

“На мою думку, при Кабінеті Міністрів України має бути створена Ветеранська патронатна служба. Основними функціями такої Служби мають стати: супровід демобілізованого в процесі інтеграції в мирне життя та координація всіх дотичних до процесу реалізації стратегії міністерств. Ми мусимо фінансувати таку Службу як один з пріоритетних напрямків соціальної політики продовж згаданих мною 2-3 років”, – сказала Третьякова.

На її переконання, штат такої служби має нараховувати 10-15 тисяч людей – цю роботу варто пропонувати саме демобілізованим військовим, які пройшли всі процеси адаптації в мирне цивільне життя.

Завдання ветеранського патрона – розробити та контролювати виконання індивідуальної програми адаптації кожного демобілізованого військового в цивільне життя. Цей процес передбачає виявлення потреб захисника або захисниці у всіх сферах життя після демобілізації, а також подальший супровід на шляху їх вирішення.

Особлива увага має приділятися тим захисникам та захисницям, які перебуватимуть після демобілізації в складних життєвих обставинах. Наприклад, тим з них, хто матиме інвалідність внаслідок війни та не матиме родини та житла. Над невідкладним вирішенням питань таких громадян мають концентруватися Кабінет Міністрів України і органи місцевого самоврядування.

Щодо житла Верховна Рада України та Уряд мають створити систему надання соціального житла як проміжного, організувати прозорі черги на власне житло ветерана, сприяти розвитку ринку орендованого житла, запропонувати та забезпечити іпотечні програми, додала Третьякова.

“Я вважаю, що робота Ветеранської патронатної служби має будуватися на принципах роботи хабів, які зустрічали внутрішньо переміщених осіб, наприклад, у Польщі чи Німеччині, тобто хабів, які надавали прихисток нашим громадянам за кордоном, а також на принципах роботи наших ЦНАПів (враховуючи їх досвід розробки ефективних методичних рекомендацій щодо організації роботи/спілкування з людьми, які звертаються за послугою)”, – додала голова комітету.

“Якщо такими патронами будуть інтегровані в мирне життя колишні військовослужбовці, спрацює принцип «рівний- рівному». Це сприятиме довірі ветерана до Служби, адже йому допомагатиме побратим, який на 100% зможе зрозуміти, та максимально особисто зацікавлений в тому, щоб допомогти. Така солідарність дуже важлива ще в одному аспекті. Не всі демобілізовані військовослужбовці звернуться до ветеранської служби, багато з них матимуть посттравматичний стресовий розлад. В цьому випадку представник Служби має сам завітати до Захисника. Військовий в минулому зрозуміє, що відчуває побратим і зможе знайти слова, щоб допомогти Захиснику звернутися до психолога”, – резюмувала вона.

З її слів, Ветеранська патронатна служба не має діяти безстроково, це має бути проєкт на 2-3 роки.

“За цей період Служба має виконати своє завдання, а демобілізовані військовослужбовці – повернутись до цивільного життя”, – вказала Третьякова.

Читайте також:
Понад 60% українських ветеранів хочуть мати власний бізнес, – опитування