ЗСУ довіряють 96% українців, Зеленському – 85%; рівень довіри до Порошенка теж зріс, – соціологія

На початку другого року великої війни українці майже безсумнівно довіряють ЗСУ; також серед лідерів суспільної довіри – волонтери, добровольчі формування, НГУ, ДСНС, президент України і ДПСУ. Серед конкретних політиків найбільшу довіру мають Володимир Зеленський, Сергій Притула, Михайло Подоляк, Віталій Кличко, Олексій Данілов, Денис Шмигаль і Олексій Резніков.

Такими є результати соціологічного опитування Центру Разумкова, проведеного наприкінці лютого – на початку березня 2023 року.

“Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 96% опитаних), волонтерських організацій (88%), добровольчих загонів (87%), Національної гвардії України (86%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (85%), Президента України (83%), Державної прикордонної служби (82%), Міністерства оборони України (78%), Служби безпеки України (74%), Національної поліції (71,5%), Церкви (70%), громадських організацій (66%), ЗМІ України (65%), голови міста (селища, села), в якому живе респондент (62%), Національного банку України (58%), ради міста (селища, села), в якому живе респондент (56%), Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмена) (52%), Уряду України (50%)”, – сказано в повідомленні Центру Разумкова.

При цьому більшість респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) – їм не довіряють 64%.

Переважно не довіряють політичним партіям (63%), судам і судовій системі (59%), Верховній Раді України (51%).

“Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра комерційним банкам (довіряють їм 34% респондентів, тоді як не довіряють — 48%), прокуратурі (відповідно, 37% і 48%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (відповідно, 32% і 43%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (34% і 42%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (35% і 41,5%), профспілкам (31% і 38%)”, – зазначають соціологи.

Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів

Серед політиків та громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В. Зеленського (85%), С. Притули (65%), М. Подоляка (59,5%), В. Кличка (58%), О. Данілова (55%), Д. Шмигаля (52%), О. Резнікова (51%).

У переліку не були зазначені військові керівники, зокрема головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру А. Єрмаку (відповідно, 41% і 36%), Р.Стефанчуку (35% і 27%), С. Стерненку (29% і 18%), І. Клименку (27% і 17%).

Більшість опитаних не довіряють Ю. Бойку (82%), Ю. Тимошенко (76%), П. Порошенкові (65%), О. Арестовичу (59%).

Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру Д.Арахамії (відповідно, 39% і 27%).

“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), О. Данілову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%).

За цей же період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) та Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – зазначили в Центрі Разумкова.

Оцінка корумпованості

Оцінюючи рівень корумпованості соціальних інститутів за шкалою від 1 до 10 (де 1 означає “відсутність корупції”, а 10 — “дуже високий рівень корупції”), респонденти оцінюють корумпованість української влади в цілому 6,8 бала.

При цьому корумпованість Верховної Ради України визначають 6,8 бала, Кабінету Міністрів — 6,1, Міністерства оборони — 5,8, обласної влади своєї області — 5,7, офісу президента України — 5,6, антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК) — 5,6, місцевої влади у своєму населеному пункті — 5,4.

Найнижче оцінюється рівень корумпованості громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією (4,7 бала), та президента України (4,0 бала).

Громадяни України не мають одностайної думки, яким чином змінився рівень корумпованості українського суспільства після початку війни: 33% вважають, що зараз рівень корупції вищий, ніж був до 24 лютого 2022 року, 30% — що він не змінився, 21% — що він став нижчим, а 17% не змогли дати оцінку змін у цій сфері.

Опитування проводилося з 23 лютого по 1 березня. Було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму та територій, на яких відбуваються бойові дії. Метод опитування — особисте інтерв’ю в помешканні респондентів.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проведено в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.