У бою за Бахмут загинув командир роти “Холодного яру” Олександр Басалига, який воював із 2014-го

У боях за Бахмут загинув командир роти із 93-ї механізованої бригади ЗСУ “Холодний Яр” старший лейтенант Олександр Басалига, який воював проти російських окупантів ще з 2014 року.

Про втрату повідомила речниця 93 омбр Ірина Рибакова в дописі у соцмережі 12 березня.

“Сан Санич загинув у Бахмуті. І я гадаю, що він у раю, бо, як-то кажуть, у пеклі він вже побував”, – написала пресофіцерка.

31-річний Олександр Басалига – родом із Дніпра. Після років АТО/ООС служив у штабі 93-ї бригади у відділі бойової підготовки. З початком повномасштабного вторгнення РФ вирішив перейти в піхоту і брати безпосередню участь у боях – прийняв під командування роту в батальйоні Богдана Дмитрука.

Рибакова розповіла, що Басалига вже тривалий час воював у Бахмуті. Отримав поранення під час обстрілу будинку, деякий час пересувався на інвалідному візку, але відновився і продовжив командувати ротою. Уже після того утримував позиції за річкою Бахмутка, в східній частині міста-фортеці.

“…Він дав коротке інтерв’ю, в якому згадав загиблого брата. Стриманий, зосереджений, дуже сприяв нашій роботі. У всіх підлеглих викликав величезну повагу”, – пише речниця 93-ї бригади.

Молодий офіцер мав позивні “Монгол” та (раніше) “Кореєць”.

Як розповідав він в інтерв’ю “Армії інформ”, на межі 2013-2014 років, коли в Києві відбувалися події Революції Гідності і загинув його земляк Сергій Нігоян, Басалига приєднався до майданівців. А згодом підписав армійський контракт, щоб поїхати визволяти український Донбас.

Служив у 1-й окремій танковій бригаді ЗСУ. Опанував фах навідника танка. Брав участь у запеклих боях на Дебальцівському плацдармі в лютому 2015-го.

Олександр Басалига. Фото “Армії інформ” 2020 року

Через зовнішність воїна його жартома порівнювали з бурятом.

“Маю корейське коріння, і тому зовнішність відповідна, – розповідав армійському виданню Басалига. – Узимку ж 2015-го по телебаченню часто показували найманців із Бурятії, які за рублі приїхали воювати з українцями. Тож новачкам мої товариші розповіли, що нібито їм вдалося взяти в полон одного бурята – тобто мене. У таборі вони переконали полоненого азіата добровільно перейти на український бік, і той погодився. Після такого пояснення я довго сміявся. Згодом і сам використав цю байку в іншому розташуванні. Адже без гумору на війні важко…”

У 2016 році Олександр був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (у званні молодшого сержанта). Тоді, після успішного забезпечення бойових дій біля Волновахи, хлопцеві доручили командувати танковим екіпажем. Басалига мав ще кілька ротацій на Донбас.

Надалі він навчався у Військовому інституті танкових військ НТУ “Харківський політехнічний інститут”, де отримав офіцерське звання.

Уже за нову кампанію, в грудні 2022 року, був нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни”.

Вічна пам’ять.

Читайте також:
На Буковині поховали комбата 80 одшбр Андрія Луканюка, який загинув у Часовому Яру