Розгляд справ проти воєнних злочинців зупинився, бо “Урядовий кур’єр” не друкує формальні повістки

Частина судових справ щодо воєнних злочинів стали на паузу через безглузду причину — газета “Урядовий кур’єр” припинила друкувати виклики обвинувачених, які перебувають за кордоном.

Як передає “Новинарня“, про це йдеться в повідомленні правозахисної громадської організації “Медійна ініціатива за права людини” у п’ятницю, 17 лютого.

“Журналісти МІПЛ цього тижня зафіксували аномальну кількість відкладень судових засідань. Річ у тім, що в газеті “Урядовий кур’єр” не публікувалися повідомлення про виклик обвинувачених, які перебувають поза межами України. Такі публікації – вимога законодавства, яке передбачає “належне повідомлення учасників процесу”. Суд не може слухати справи in absentia без такого повідомлення.

Враховуючи, що велика частина судових проваджень щодо війни слухаються заочно, всі вони зупинилися. При цьому прокурори та адвокати в деяких процесах продовжували приходити на засідання і були готові до слухань”, – розповіли в правозахисній ГО.

Як розповів голова Шевченківського районного суду Києва Євген Мартинов, проблема в тому, що Державна судова адміністрація не змогла вчасно поновити договір з газетою “Урядовий кур’єр” для публікації викликів.

“Це не наша провина, розпорядник коштів – ДСА”, – сказав суддя Мартинов перед черговим відкладенням процесу.

За його словами, нині договір судової адміністрації з газетою Кабміну нібито вже продовжений, але оголошення в газеті досі не з’являються.

Такі друковані об’яви все одно є застарілою формальністю, адже обвинувачені у воєнних злочинах, які втекли в Росію, перебувають на окупованих територіях тощо, все одно не читають “Урядовий кур’єр”.

МІПЛ намагається отримати коментар Державної судової адміністрації, щоб з’ясувати причини такої ситуації.

“Зазначимо, що це далеко не перша проблема з коштами в ДСА. Раніше судді київських судів публічного заявляли про відсутність фінансування для присяжних, а також про неможливість відправлення друкованих повісток через те, що не мають коштів на канцелярію.
Нині ж проблема призвела до фактичного зупинення проваджень щодо бійців так званої “ДНР”, ймовірних воєнних злочинців, суддів та прокурорів Криму”, – констатували в МІПЛ.

Пояснення юриста

Андрій Яковлєв, адвокат АО “Амбрела”,
раніше давав пояснення для МІПЛ, яким чином суд може мінімізувати ризик оскарження заочних вироків:

– Наш законодавець не стимулює органи обвинувачення проявляти ретельність у врученні обвинуваченому повісток та обвинувального акту. Це може створити проблеми, в тому числі дати привід для звернення засуджених зі скаргою проти України в Європейський суд із вимогами встановити порушення права на справедливий суд. За українським законодавством констатація такого порушення дає право на подальший перегляд вироку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право обвинуваченого брати участь у розгляді його справи. Однак заочний судовий розгляд є винятком із цих правил.

Водночас процедури судового розгляду за відсутності обвинуваченого мають забезпечувати дотримання гарантій справедливого судочинства. За національним законодавством обвинувачений може оскаржити вирок, ухвалений без його участі, якщо доведе, що про розгляд справи він не знав.

За міжнародними стандартами, період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж засуджений отримає ефективне повідомлення про ухвалене судове рішення. Якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.

Міжнародне право передбачає, що обвинувачений може домогтися перегляду справи, а відтак скасування вироку, якщо доведе, що належним чином не був повідомлений  про судовий розгляд.

У національному праві така гарантія може бути реалізована на стадії судового провадження – до винесення вироку. Або вже після успішного оскарження вироку в апеляційній інстанції.

Якщо апеляційний суд встановить порушення процедури in absentia, він може скасувати вирок і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

Вимоги національного закону щодо повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд слабкі. Зокрема, заочний розгляд передбачає можливість відправляти повістку про виклик за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого. А також публікувати в ЗМІ чи на сайті Офісу Генерального прокурора. З цього моменту вважається, що обвинувачений повідомлений належним чином. Це стосується і військовополонених, яких обміняли, але щодо яких триває судовий розгляд.

Очевидно, що надіслати повістку росіянину за відсутності поштового обігу з РФ неможливо. Як і публікація на сайті Офісу Генерального прокурора навряд чи буде достатньою.

Разом із тим, поточна ситуація вимагає враховувати практичні складнощі. На мій погляд, якщо органи обвинувачення продемонструють старанність у намаганні направлення повідомлення альтернативними засобами, а суди надаватимуть перевагу поновленню строків оскарження, то проблеми з порушенням стандартів справедливого суду може й не бути.

Читайте велике інтерв’ю “Новинарні” з координаторкою МІПЛ:
Ольга Решетилова: Ми в такому контексті Нобелівську премію не взяли б

Проєкт “Зберегти Україну” реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.