ВАКС не задовольнив клопотання про арешт Коболєва

Вищий антикорупційний суд не задовольнив клопотання САП про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо колишнього голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого Національне антикорупційне бюро підозрює в незаконному отриманні премії на суму у понад 200 мільйонів гривень.

Про це повідомляє “Суспільне“.

Прокурор просив суд обрати для підозрюваного Андрія Коболєва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 365 мільйонів гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом п’яти днів з дня її оголошення, заявив слідчий суддя Олег Федоров. Повний текст ухвали буде оголошений 30 січня.

У своєму виступі на засіданні суду Коболєв заявив, що за його керівництва компанія змогла стати прибутковою.

“Коли мене призначали головою “Нафтогазу”, він був чорною дірою. Коли звільняли — найбільшим джерелом доходів”, — наголосив він, зауваживши, що практика преміювання дозволила “Нафтогазу” побороти корупцію всередині компанії.

Також ексголова компанії звернув увагу на те, що його команда зробила все, щоб відмовитися від російського газу та завадити будівництву “Північного потоку-2”.

Присутній у судовій залі народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк заявив, що готовий взяти підозрюваного на поруки.

“Зараз — найбільша честь взяти на поруки Коболєва. Знаю його з 2014 року. Мені дуже боляче, як людині, яка виступає за відновлення інфраструктури. Моя особиста порука не буде даремною і поставить крапку у цій справі”, — заявив Железняк.

Окрім того, взяти на поруки Коболєва хотів і депутат від “Голосу” Максим Хлапук.

Як писала “Новинарня“, Андрію Коболєву, який на той час обіймав посаду голови правління НАК “Нафтогаз України”, 19 січня Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро оголосили підозру в заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн.

За даними слідства, очільник компанії в травні 2018 року нібито всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент 10 млн дол. США) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

“Ця сума суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат (37,48 млн грн). До того ж за ті самі досягнення екскерівникові компанії виплатили премію й у 2017 році у 12,49 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром)”, – зазначили в НАБУ.

Наприкінці грудня 2019 року Україна отримала 2,9 мільярда доларів від російської компанії “Газпром” за рішенням Стокгольмського арбітражу. Після цього керівництво НАК “Нафтогаз України” проголосувало за виплату премії правлінню компанії у розмірі 1% від цієї суми. Таким чином, сума премії становила 29 мільйонів доларів, або близько 700 мільйонів гривень.

На початку 2020 року директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що триває досудове розслідування щодо премій для керівництва НАК “Нафтогаз” за перемогу над російським Газпромом у Стокгольмському арбітражі.

3 березня того ж року Кабінет міністрів заборонив виплачувати керівникам державних компаній зарплатню більш ніж 1,25 мільйона гривень. Раніше повідомлялося, що заробітна плата голови Нафтогазу Андрія Коболєва становить понад 1 мільйон гривень на місяць.

У серпні 2020-го Кабінет міністрів встановив максимально допустимий розмір базової винагороди для членів наглядової ради Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в розмірі 246,8 тисячі гривень на місяць.

Коболєва раптово звільнили з посади очільника “Нафтогазу” в 2021 році. Натомість призначили Юрія Вітренка. Вітренка звільнили у 2022-му, а замість нього НАК очолив Олексій Чернишов, який був міністром регіонального розвитку.

Читайте також:
Ексголові “Нафтогазу” Коболєву оголосили підозру в заволодінні понад 229 млн грн. Він зреагував