“Зважаючи на Бахмут”: Генштаб провів через ВР закон про більшу відповідальність за військові злочини. Правозахисники просять ветувати

“Медійна ініціатива за права людини” закликала президента Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт №8271, ухвалений Верховною Радою в цілому 13 грудня.

Про це в четвер, 15 грудня, написала в фейсбуці співзасновниця ГО Ольга Решетилова.

“Там багато дурниць, але найбільша – це посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців за вчинення військових злочинів і позбавлення їх права на справедливий суд”, – зазначила правозахисниця.

“Цей законопроєкт активно продавлював Генштаб. (…) Це намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад. Ми закликаємо президента ветувати цей законопроект і не створювати зайвої напруги у війську. У разі ж, якщо він буде підписаний, я обіцяю, що зроблю все, щоб цей бумеранг повернувся до тих, хто несе реальну відповідальність”, – заявила Решетилова.

Проти цього закону виступає частина військовослужбовців.

На сайті президента вже розміщена петиція із закликом ветувати законопроєкт.

Коментуючи допис Решетилової, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія зазначив: “Особисто доповідати [законопроєкт] прийшов начальник Генштабу Шаптала, на ставці це було прохання Залужного. Незважаючи на те, що багато депутатів хотіли голосувати тільки перше читання, військові наполягали на критичних строках і [вказували на] важку ситуацію під Бахмутом, тому рішення було ухвалено в цілому за погодженням всіх фракцій”.

“Домовились слідкувати за всіма такими справами і, якщо будуть зловживання, знов змінювати закон”, – додав голова владної фракції.

Про що закон 8271

Законопроєкт 8271 має назву “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”.

Його Рада ухвалила 13 грудня 290 голосами.

“За” висловилися всі фракції, крім “Голосу” (1 голос “за” – Ярослав Железняк).

Раніше головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков звернулися до спікера парламенту Руслана Стефанчука та голови Комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса, аби ті терміново зареєстрували та внесли на розгляд Ради цей законопроєкт. Його було зареєстровано в Раді 8 грудня, а через п’ять днів його ухвалили в цілому.

Закон визначає, що судам буде заборонено призначати більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, за низку військових злочинів.

Відповідні злочини фактично пропонується прирівняти до корупційних.

Зокрема, пропонується, щоб суди не могли пом’якшувати покарання засудженим за кримінальні правопорушення, передбачені такими статтями ККУ:

  • ст. 403 Невиконання наказу начальника
  • ст. 405 Погроза або насильство щодо начальника
  • ст. 407 Самовільне залишення військової частини або місця служби
  • ст. 408 Дезертирство
  • ст. 429 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

(якщо ці злочини вчинено в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці).

Аналогічну заборону для судів встановлюють щодо можливості звільнити військовослужбовця від покарання з випробуванням.

Також збільшується покарання за невиконання наказу по статті 403 КК (мінімальне покарання буде становити 5 років позбавлення волі).

Корегується ч. 5 ст. 407 КК статті, вона буде звучати так: Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.

Збільшуються санкції за відповідні правопорушення у КпАП.

Як стверджують автори проєкту (депутати від більшості на чолі з Максимом Павлюком), самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби вчинене в умовах воєнного стану або бойовій обстановці, незалежно від строку продовжуваності вчинення таких дій, містить склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК та виключає адміністративну відповідальність передбачену статтею 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Також автори посилаються на “неоднакову судову практику”, яка “моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень пов’язаних з самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби”.

Крім того, за цим законопроєктом Військову службу правопорядку наділяють правом проводити огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також використовувати у випадках, визначених законом, спеціальні технічні засоби для проведення такого огляду.

У Кодексі про адмінправопорушення має з’явитися нова стаття 266-1 “Огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції”.

Читайте також:
Ольга Решетилова: Ми в такому контексті Нобелівську премію не взяли б

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]