Українські заробітчани дедалі частіше розглядаються в ЄС як цінний актив, і європейські країни невдовзі можуть розгорнути боротьбу за наших біженців, які здатні розв’язати їхні проблеми з дефіцитом кадрів на ринку праці. Наразі цю конкуренцію виграє Польща. Там і до “великої війни” працювало близько 1,2-1,5 млн українців. А від початку повномасштабного вторгнення РФ у Польщі працевлаштувалося приблизно 70% усіх українських біженців працездатного віку, що виїхали за кордон.
Про те, що Польща досягла великих успіхів у професійній активізації українських біженців, свідчить дослідження EWL Group. Воно показує: вимушені переселенці за кордоном хочуть якнайшвидше стати на ноги і забезпечувати себе самостійно – хоча держава та місцеві громади пропонують соціальну допомогу.
Як показують опитування, до Польщі переїхало багато представників українського середнього класу, що доти стабільно почувався в Україні. Більш як 80% біженців раніше не мали досвіду роботи за кордоном.
Середній заробіток біженців у Польщі становить 541 євро щомісяця. Це значно менше, ніж у Німеччині (1467 євро).
У таких умовах велике значення відіграє краща робота в Польщі, яку може знайти переселенець.
Тож де почали працювати українські біженці в Польщі? Опитування показують такий розподіл найчастіших відповідей на це питання:
Велике значення має також соціальна підтримка працівників. За висновками EWL, половина біженців з України в Польщі знайшла житло за допомогою роботодавця (тоді як у Німеччині – третина). І цей фактор, а також оплата доїзду та можливість використовувати на праці рідну мову, вигідно відрізняє роботу в Польщі на тлі тієї ж Німеччини.
“Саме тому Польща, де менша кількість вакансій і менший ринок праці, змогла працевлаштувати вдвічі більше біженців з України, ніж потужніша німецька економіка”, – констатує голова правління міграційної платформи EWL Анджей Коркус.
Ще один приємний бонус, який вирізняє роботу в Польщі для українців від німецької: тут значно менша ймовірність зустріти серед колег громадян країни-агресора.
“Для росіян все стало набагато складніше. В’їзд у Польщу їм заборонено. Якщо говорити про тих росіян, хто вже є в країні, то процедура зміни роботи стала для них значно складнішою. На польському ринку праці після 24 лютого бачимо тенденцію – росіян не хочуть брати на роботу і навіть звільняють”, – говорить у коментарі “Громадському радіо” Анна Джоболда, директор департаменту рекрутації в міжнародній агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Тим часом число українців, які шукають роботу в Польщі, з осені лише зросло.
“Із вересня звернень з пошуку роботи для українців стало більше. Це люди, які цілеспрямовано їдуть у Польщу на заробітки. Це переважно жінки, які їдуть заробити для своїх родин в Україні, а також ті, хто хоче тут перезимувати. Приріст невеликий, 10-15%, але він є. І така тенденція триватиме”, – каже Джоболда.
За висновками експертів, у Польщі є багато робочих міст для жінок і чоловіків, адже економіка країни розвивається. Українцям охоче допомагають із працевлаштуванням.
Для пошуку робочого місця в Польщі зовсім не обов’язково зв’язуватися з фірмами-посередниками, які, до того ж, можуть виявитися шахраями. Достатньо погуглити сайти – агрегатори вакансій в інтернеті. А ще краще – звернутися до вже добре відомих сайтів із працевлаштування.
Серед таких –
та інші.
У будь-якому разі звертайте увагу на розміри сайту, його сталість (кількість вакансій та розділів) та відгуки.
Загальна процедура прийому на роботу триває близько місяця. У цьому випадку слід отримати спеціальний документ, у якому польський відділ із працевлаштування підтвердить, що на дану вакансію немає претендентів-поляків. Отримання такої довідки займає від 30 до 45 днів.
Спрощена процедура працевлаштування – пошуковцеві досить мати паспорт. Роботодавець реєструє дозвіл на роботу, який видають протягом 7 днів. Із цим дозволом людина може ставати до роботи.
Але зараз громадяни України навіть цього документа не потребують. Їм достатньо перетнути кордон.
Матеріал публікується на правах реклами ℗
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
