Кримська платформа в Загребі: Україна пропонує варіанти Спецтрибуналу для РФ

Київ опрацьовує кілька варіантів створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності винних в агресії проти України. Його мандат стосуватиметься злочину, який почався ще з тимчасової окупації Росією Криму в лютому 2014 року.

Про це заявив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич під час дискусійної програми в рамках першого парламентського саміту “Кримської платформи” в Загребі 24 жовтня, передає “Укрінформ“.

“Оскільки цей злочин, який почався в 2014 році, триває й зараз, ми впевнені, що одна з можливих відповідей – це створення Спеціального трибуналу щодо притягнення до відповідальності винних в агресії проти України. Створення цього Трибуналу, його робота і мандат, його юрисдикція будуть стосуватися власне злочину агресії проти України, який почався з Криму, і це буде правильна правова відповідальність для керівників РФ за все те, що вони вчиняли і вчиняють починаючи з кінця лютого 2014 року”, – сказав Кориневич.

Дипломат акцентував, що створення Спецтрибуналу є одним з пріоритетів української влади.

За словами посла з особливих доручень, Україна має декілька варіантів , як цей Трибунал може бути створений.

“Перший варіант – це створення Спеціального трибуналу на основі багатосторонньої угоди між країнами. Це означає, що Україна та уряди інших держав можуть підписати й ратифікувати угоду про створення такого Трибуналу і його статут, який буде додатком до цієї угоди”, – зазначив Кориневич.

Також Спецтрибунал може бути створений на основі угоди між Україною та міжнародними організаціями, наприклад, ООН, яка може ухвалити відповідну резолюцію.

Або Україна може укласти відповідну угоду з регіональними європейськими організаціями, наприклад, ЄС чи Радою Європи, оскільки нинішня російська агресія спричинила в Європі війну, найбільшу з часів Другої світової.

“Ми можемо укласти угоду між багатьма сторонами або між Україною і міжнародними організаціями. Україна працює над підготовкою проєкту такої угоди і готова співпрацювати з міжнародними партнерами. Ці проєкти розробляються так, щоб, незалежно від того, який варіант буде вибраний, ми могли підкоригувати ці документи і розпочати створення Трибуналу”, – резюмував посол з особливих доручень МЗС.

Контекст

24–25 жовтня у хорватській столиці, місті Загреб, відбувається перший парламентський саміт міжнародної “Кримської платформи”. До участі в заході запрошені делегації з понад 50 країн та інституцій. Україна також запросила представників країн, які не є членами платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.

У перший день форуму була реалізована дискусійна програма. Також у столиці Хорватії офіційно відкрили “Український дім” за участі голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука і прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича.

Як зазначають організатори першого парламентського саміту “Кримської платформи, мета заходу – “висвітлення важливих питань, що стосуються окупованого Кримського півострова, а саме: перспективи притягнення Росії та російських посадових осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму, питання про майбутню реінтеграцію Криму після деокупації, хорватський досвід реінтеграції територій і можливість його застосування в українських реаліях у майбутньому”.

“Участь в обговоренні беруть українські чиновники й експерти, а також представники хорватського громадянського суспільства та колишні урядовці з відповідним досвідом.

Пленарна сесія парламентського саміту “Кримської платформи” стартує завтра, 25 жовтня.

Перший установчий саміт “Кримської платформи” відбувся 23 серпня 2021 року. У ньому взяли участь 47 іноземних держав і міжнародних організацій.
Другий саміт “Кримської платформи” відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн режимі за участю представників 59 країн та міжнародних організацій.

Читайте також:
Спільна заява учасників міжнародної Кримської платформи