“Це найкраще, що я можу зробити для України”. Студентка-архітекторка з Маріуполя розробила проєкт повоєнної відбудови


автор: Марина Ткачук
відео автора 

Попри те, що в Україні триває війна і щоденно більшає руйнувань, фахівці вже зараз замислюються над тим, яким буде повоєнний вигляд знищених російською ордою міст. Працюють над цим і молоді архітектори. Так, Поліна Сивак, колишня студентка Національного університету “Львівська політехніка”, цього літа захистила бакалаврську дипломну роботу на тему відновлення житла у повоєнному Маріуполі – її рідному місті.

Основну увагу молода архітекторка приділила реконструкції “хрущовок” Маріуполя – типових “совкових” будинків, яких в Україні чи не найбільше.

Відео:

Працювати над цією темою 21-річна маріупольчанка почала ще до повномасштабного вторгнення Росії. І принципово не змінила тему дипломної роботи після 24 лютого на легшу (хоча викладачі у Львові були готові на певні поступки студентам з огляду на ситуацію в державі).

Дівчина розглядає реконструкцію Маріуполя на прикладі звичайного двору “хрущовки”. І пропонує речі, які цілком можна взяти на озброєння під час повоєнного відновлення міста та України загалом.

Науковий керівник студентки, старший викладач кафедри архітектурного проектування та інженерії Львівська політехніка Володимир Баб’як запевняє: робота Поліни цінна й актуальна.

“Найголовніше, що проєктом пропонується гуманізація та переосмислення простору, – каже пан Володимир у коментарі “Новинарні“. – Ми створюємо щось комфортне для життя людей. Не пропонуємо збудувати супердешеве житло, аби воно формально було. А переосмислюємо вже те, що існує, робимо простір, відкритий для людей, спрямований на їхні інтереси”.

Найперше, за задумом Поліни, осердям для комфортного життя містян має бути безпечний двір, вільний від машин, і такий, де будуть враховані інтереси усіх мешканців. Ідеться про розумне зонування на дитячий простір, спортивну зону, ділянку для вигулу собак та навіть зону для барбекю.

Проєкт Поліни Сивак

Наступний блок питань, які вирішує проєкт, – це саме житло. Радянським “хрущовкам” студентка та її науковий керівник пропонують дати “другий шанс”. Їх мають реконструювати: добудувати два поверхи згори (де буде створене соціальне житло), розширити квартири за рахунок бічної добудови, додати зовнішні ліфти.

Пропонується й родзинка – спільний простір для відпочинку мешканців на даху.

“Спільні тераси, до яких матимуть доступ усі мешканці будинку, виконують роль дворових просторів. Так ми хотіли посприяти соціалізації людей, аби сусіди знайомилися і проводили час разом”, – пояснює Поліна Сивак.

Проєктантка пропонує не зносити “хрущовки”, а переосмилити їх.

Мовляв, ці будівлі – історія, багато людських життів пов’язані з цим житлом. Архітекторам, на думку молодої фахівчині, варто навчитися працювати з цим будівельним “спадком”.

Із Поліною погоджується її науковий керівник: “Це місце пам’яті. Наші люди “прикипають” до землі, для них це важливо. Вони ж і зараз, під час війни, часто не хочуть нікуди їхати, бо кажуть: це наша земля, і ми хочемо лишитися тут. Тому варто подумати, як це житло зберегти і зробити комфортнішим”.

Проєкт Поліни Сивак

Окрім того, з економічної точки зору вигідніше реконструювати існуюче житло (звісно, якщо воно підлягає відновленню, після бойових дій та руйнувань), аніж зводити з нуля.

Для Поліни відновлення її рідного Маріуполя – справа принципова. За щасливим збігом обставин, дівчина не перебувала в рідному місці на час повномасштабного вторгнення росіян, родина Сивак теж покинула Маріуполь вчасно.

Наразі дівчина живе у Швейцарії, в Женеві, однак багато найкращих спогадів Поліни пов’язані саме з Маріуполем.

Сивак має намір продовжувати навчання за спеціальністю. “Я думаю, це найкраще, що я можу зараз зробити, – каже дівчина. – Щоб мої здобуті знання і досвід згодом послужили для відновлення моєї Батьківщини”.

Читайте також:
“Справа в тому, що в мене немає дому”. Де жити тим, хто втратив житло через війну: досвід Чернігівщини


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.
[sendpulse-form id="91944"]